ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Ізмайлов Ярослав Олексійович

д.е.н., професор кафедри податкової політики

Університет державної фіскальної служби України

Пінчук Катерина Сергіївна

аспірант кафедри бухгалтерського обліку

Університет державної фіскальної служби України

Зміни в структурі суспільної свідомості українського суспільства мають тісний взаємозв’язок з суттєвими змінами в економічному організмі і знаходять прояв конкретним ставленням суспільства до податків та системи їх стягнення, через економічну свідомість, ментальні особливості, які в свою чергу формують податкову культуру громадян.

В умовах глобалізаційних процесів сучасності, коли на перше місце виходить економічна складова соціального розвитку, увага до сутності та функціонального значення такої компоненти економічного буття як сплата податків набуває особливого значення. Це пов’язано у першу чергу з тим, що економічна свідомість та податкова культура є одним із провідних елементів соціально-культурної самоідентифікації нації у межах глобалізованого суспільства. Тому вплив економічної свідомості та культури громадян на формування податкової культури нації набуває неабиякої актуальності в сучасних умовах розвитку України.

Обґрунтовано, що податкова культура – це наявність у платника податку розуміння важливості та об’єктивної необхідності сплати частини своїх доходів на користь держави, щоб її інститути могли виконувати ефективно свої функції із забезпечення стабільного, безпечного, здорового, освіченого та щасливого життя громадян. Відсутність готових шаблонів і універсальних рецептів для розробки економічного курсу України на майбутнє, на що прямо впливає податкова система, спонукає не тільки узагальнювати світовий досвід та глобалізаційні тенденції економічного розвитку, але й враховувати національно-культурну самобутність соціуму, менталітет, його головні історичні засади. Україна має відзначатися багатовекторним (синергетичним) економічним розвитком, що в кінцевому результаті має створити вектор утвердження соціально-економічної стабільності країни. Складовою нової національної податкової культури повинна стати точка зору, що гострі проблеми повинні вирішуватись шляхом терплячого діалогу, угод, взаємного розуміння і поваги. Лише на засадах толерантності, доброзичливості та сприйнятливості нових ідей є можливими спокійні, суспільно виважені дії щодо усунення всіх перешкод на шляху розвитку суспільства та економічного прогресу.

Ідеалом податкової культури для вітчизняних та закордонних платників податків є добровільна сплата податків. Досягненням та особливістю податкової культури розвинених країн і народів є громадянська свідомість, звичка до дисципліни і порядку, що позитивно впливає на приймання абсолютною більшістю платників податку як безумовного правового і морального зобов’язання.

Податкова культура в Україні дуже слабо розвинена через те, що в українців немає довіри до влади, в суспільстві існує надзвичайна соціальна напруга. Економічна слабкість і військові дії на Сході країни відлякують закордонних інвесторів та негативно впливають на внутрішній бізнес, який шукає шляхи мінімізації собівартості продукції (послуг), зокрема ухиленням від оподаткування. Також низький рівень податкової культури пов’язаний з постійною мінливістю українського законодавства, нестабільністю, надто високою об’ємністю, частковою незрозумілістю та суперечністю.

Бачення в кожному платникові податків злочинця, а в кожному податківцеві – корупціонера, посилює напругу у стосунках між платниками податків та фіскалами і не може сприяти конструктивному діалогові між ними, а значить – і прозорому веденню бізнесу, і внаслідок – наповненню бюджету з максимальною ефективністю.

Слабка економічна свідомість та культура українського населення негативно впливає на податкову культуру, що ставить під загрозу своєчасну та повну сплату податків, що, у свою чергу негативно впливає на формування дохідної і відповідно розхідної частини державного бюджету України з усіма витікаючими негативними наслідками для пенсіонерів, працівників бюджетних установ,  безпеки держави, бізнесу і зрештою всіх громадян України.

Податкова культура є частиною загальнонаціональної культури країни, яка відображає рівень знання та дотримання податкового законодавства, правильність обчислення, повноти і своєчасності сплати до держави податків, зборів та інших обов’язкових платежів, знання своїх прав, виконання своїх обов’язків платниками податків та контролюючими органами, розуміння всіма громадянами важливості сплати податків для держави і суспільства. У громадян України та представників влади потрібно сформувати чітку економічну свідомість та культуру, постійно наголошувати, що патріотизм і почуття громадянського обов’язку – це не тільки розмови і гасла, а чітке усвідомлення того, що сильну економіку та державу можна побудувати тільки завдяки усвідомленню важливості чесної сплати податків.

Першочерговим завданням формування податкової культури України є розуміння об’єктивної необхідності платниками податків сплати частини своїх доходів на користь держави. 

Для формування податкової культури громадян країни потрібно реалізувати ряд взаємодоповнюючих  заходів:

1. Вводити дисципліни податкового спрямування та надавати інформацію ще з дитинства в школі та закладах освіти про те, чому необхідно своєчасно та повністю сплачувати податки, адже кожен громадянин України має усвідомлювати, що сплата податку поєднує в собі обов’язок перед країною та можливість стимулювання та регулювання державою розподілу коштів між платниками податків та потребами держави;

2. Вжити заходів щодо формування нової економічної свідомості та культури громадян, через зміну державної політики та проведення масово-роз’яснювальної роботи;

3. Податківці повинні працювати із платником податків таким чином, щоб він відчував повагу, підтримку та важливість своєї праці для держави;

4. Привести податкове законодавство потрібно у такий стан, щоб воно було простим, зрозумілим та виконуваним.

5. Потрібно забезпечити зростання доходів фізичних осіб, створення робочих місць, збільшення інвестицій в економіку, що в свою чергу збільшить надходження до бюджету та зменшить соціальну напругу.

6. Вжити заходів щодо зменшення тіньового сектору економіки, через виведення доходів громадян з тіні.

7. Запровадити прогресивні ставки оподаткування, що дасть змогу підтримати не лише малозабезпечені верстви населення, але й дасть поштовх розвитку середнього класу в Україні.

8. Розробити систему цільового спрямування податкових платежів на найважливіші потреби суспільства з можливістю прозорого моніторингу цільового фінансування та ефективного витрачання коштів платників податків тощо.

Отже, для формування національної податкової культури необхідно комплексно підійти до реалізації вище перелічених пропозицій, а неузгодженості між різними суб’єктами податкової системи повинні вирішуватись через діалог,  взаємне розуміння і повагу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *