УКРАЇНА ТА СОТ: СПІВРОБІТНИЦТВО В РАМКАХ СПРИЯННЯ МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ

Слободян Вікторія Василівна,

молодший науковий співробітник,

НДІ фіскальної політики

Університет ДФС України

Вже понад 10 років Україна є членом світової організації торгівлі, що дало змогу встановити чіткі правила гри на світовому ринку з країнами-членами СОТ, на які припадає понад 98% світової торгівлі. Членство в СОТ – це системний фактор подальшого розвитку національної економіки, лібералізація зовнішньої торгівлі, а також можливість українським експортерам отримати передбачуваний план співпраці на світових ринках та здатність врегулювання поточних торговельних проблем й спірних питань при здійсненні міжнародної торгівлі.

Багатосторонню міжнародну торговельну систему, у центрі якої знаходиться СОТ, у широкому розумінні можна визначити як сукупність міжнародних правил, яких мають дотримуватися країни в торговельних відносинах між собою. Правила ці спрямовані на всебічне сприяння відкритій і ліберальній торгівлі. СОТ служить як форумом для переговорів, так і арбітром у врегулюванні торговельних суперечок між країнами-членами [3].

За понад 60 років існування система ГАТТ/СОТ довела свою ефективність і досягла значного прогресу в лібералізації міжнародної торгівлі шляхом низки міжнародних переговорів, відомих за назвою «раунди багатосторонніх торговельних переговорів» [1].

Сьогодні СОТ − це 153 країни світу, понад 95 % обсягу світової торгівлі, понад 90% світового ВВП і понад 85% населення світу. Майже тридцять держав мають у СОТ статус спостерігача і знаходяться на різних етапах процесу вступу. З країн СНД до СОТ увійшли Вірменія, Грузія, Киргизія, Молдова і Україна [1].

Процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ почався 30.11.1993, коли до Секретаріату ГАТТ було направлено офіційну заяву Уряду про намір країни приєднатися до ГАТТ [2].

5 лютого 2008 року на засіданні Генеральної Ради СОТ було підписано Протокол про вступ України до СОТ. Відповідно до типової процедури приєднання до СОТ після засідання Генеральної Ради Протокол про вступ України до СОТ з додатками підлягав ратифікації Верховною Радою України.

10 квітня 2008 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі». Таке рішення підтримали 411 народних депутатів [2].

16 квітня Міністерство закордонних справ офіційно повідомило Генерального директора СОТ стосовно завершення внутрішньодержавних процедур набуття Україною членства в СОТ. Таким чином, через 30 днів, 16 травня 2008 року Україна набула членства у Світовій організації торгівлі [2].

 Вступ України до СОТ означає:

– інтеграцію до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу і міжнародної торгівлі;

– доступ до міжнародного механізму врегулювання торговельних суперечок;

– створення сприятливого клімату для іноземних інвестицій;

– більш широкий вибір товарів і послуг;

– отримання Україною статусу повноправного учасника міжнародної торгівлі, що збільшить її можливості брати участь у регіональних союзах і об’єднаннях.

Основними напрямками подальшої роботи в умовах членства України в СОТ є: запровадження чіткої, взаємної співпраці між урядом України та СОТ; забезпечення співробітництва з відповідними комітетами СОТ; участь у двосторонніх та багатосторонніх переговорах в рамках СОТ; забезпечення виконання зобов’язань України, взятих в рамках вступу до СОТ; сприяння українським експортерам у покращенні інформованості щодо доступу на ринки країн-членів СОТ [3].

Саме набуття членства в СОТ дало змогу нашій державі не тільки стати повноцінним гравцем на світовому ринку, а й взяти участь у формуванні якісно нових параметрів світової торгівлі на найближчі роки. Тому, у травні 2008 року, з метою забезпечення реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-економічних інтересів, формування режиму найбільшого сприяння для товарів і послуг на зовнішні ринки, Україна приєдналась до робочих груп таких країн: Азербайджан, Алжир, Андорра, Афганістан, Багамські Острови, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Бутан, Вануату, Ємен, Іран, Ірак, Казахстан, Коморські Острови, Лаос, Ліберія, Ліван, Лівія, Сан-Томе і Принсіпі, Самоа, Сейшельські Острови, Сербія, Судан, Таджикистан, Чорногорія, Російська Федерація, Узбекистан, Екваторіальна Гвінея, Ефіопія [3].

Таким чином, вступ України до СОТ посприяло зменшенню тарифних та нетарифних обмежень доступу українських товарів на світові ринки, отриманню українськими товарами режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі країн-членів СОТ та можливість захисту інтересів національних виробників відповідно до процедури розгляду торгових спорів СОТ.

Сьогодні ж Україна успішно та активно використовує механізми та можливості, що надає членство в організації, а також бере активну участь у врегулюванні актуальних питань для забезпечення ефективної міжнародної торгівлі, однак у першу чергу невідкладним завданням для України все ж таки залишається приведення законодавства у відповідність із зобов’язаннями, узятими при вступі до СОТ.

Список використаної літератури

  1. Перші 10 років у СОТ: як Україна використовує інструменти організації: веб-сайт. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/ 2018/05/16/7081783/ (дата звернення 28.04.2020).
  2. Світова організація торгівлі (СОТ): веб-сайт. URL: https://mfa.gov.ua/mizhnarodni-vidnosini/svitova-organizaciya-torgivli-sot (дата звернення 23.04.2020).
  3. Співробітництво України з Світовою організацією торгівлі: веб-сайт. URL: http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/wto/ukr/981.html (дата звернення 28.04.2020).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *