ОПОДАТКУВАННЯ ЗА МІЖНАРОДНИМИ ПРАВИЛАМИ: КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ ATAD II

Стадник Марина Вікторівна

к.е.н., головний консультант,

Секретаріат Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

Потрібно зауважити, що до сучасних основних тенденції в податковому законодавстві європейських держав належить:

1. введення положень Директиви ЄС щодо запобігання уникненню оподаткування (Anti-Tax Avoidance Directive – ATAD I і ATAD II), зокрема:

• ATAD I  – введено в дію:  (1) правила контрольованих іноземних компаній (Controlled foreign Companies — CFC або КІК), що належать до якісно нового принципу обміну податковою інформацією між державами, банками та податковими органами; (2) загальні антиухильні норми ( «GAAR»);  (3) додаткові обмеження по відрахуванню відсотків за позиками (правило EBITDA); (4) виїзді правила оподаткування;

• ATAD IІ –  знаходяться на стадії імплементації: (1) податок при переведенні активів («exit tax»); антигібридні правила («hybrid mismatch»);

2. часткова відміна положень щодо звільнення від податку у джерела виплати (наприклад, при виплаті доходу компаніям з низькоподаткових юрисдикцій («low tax»/»black listed»);

3. введення вимог за рівнем присутності («substance requirements»);

4. вступ в силу Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з‑під оподаткування» (Multilateral Convention to Implement Tax Treaty Related Measures to Prevent Base Erosion and Profit Shifting – MLI).

Зосередимо свою увагу на Директиві ЄС щодо запобігання уникненню оподаткування, яка є частиною загально масштабного пакету заходів щодо протидії уникненню від сплати податків, прийнятого ЄС у межах проекту протидії розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (т. зв. BEPS). Так, ATAD встановлює мінімальні стандарти для держав-членів ЄС, вимагаючи від них дій щодо зміни свого національного законодавство у межах адміністрування корпоративних податків у певних сферах та у визначені законодавством строки.

Більшість нових правил уже застосовуються з 1 січня 2019 року і можуть мати потенційний вплив на транскордонні транзакції, що стосуються суб’єктів господарювання, які проводять свою господарську діяльність на території ЄС.

Положення другої Директиви ЄС щодо запобігання уникненню оподаткування (ATAD ІІ) набули чинності у всіх країнах-членах з 1 січня 2020 року. Директива стосується гібридних невідповідністей стосовно країн, що не є членами ЄС, враховуючи, що внутрішньо європейські розбіжності вже охоплені ATAD І. Отже, ATAD ІІ передбачає, що платежі, здійснені асоційованими підприємствами або постійними представництвами відповідно до угод, передбачають «вирахування без включення» або «подвійне вирахування» як результат гібридних невідповідністей за участю гібридних структур, здійснення гібридних переказів тощо [1]. Такі гібридні невідповідності – це відмінності в податковому поводженні суб’єкта господарювання або застосуванні податкових інструментів відповідно до положень законодавства двох або більше юрисдикцій. Якщо виникає така невідповідність, то вона залежно від ситуації нейтралізується шляхом заборони вирахувань або за рахунок включення суми до оподатковуваного доходу. Правило про гібридні невідповідності має на меті запобігти використанню національних невідповідністей компаніями, щоб уникнути сплати податку на прибуток підприємств або отримати податкові пільги за міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування.

Таким чином згадана Директива передбачає врегулювання таких невідповідністей як [2]:

1. Невідповідність гібридного постійного представництва: одна юрисдикція вважає, що бізнес ведеться в певній юрисдикції через постійне представництво, а інша юрисдикція не вважає його таким. Як результат, бізнес не оподатковується, якщо він справді здійснює свою підприємницьку діяльність, адже прибуток не включається до його оподатковуваного доходу, а також такий прибуток суб’єкта господарювання звільняється від оподаткування в іншій юрисдикції, де він юридично зареєстрований або де знаходиться головний офіс.

2. Гібридні трансфери: тип домовленості, що передбачає передачу фінансового інструменту, коли базовий дохід трактується з позиції оподаткування як похідний одночасно більш ніж однією із сторін угоди.

3. Невідповідність гібридних фінансових інструментів: трапляється, коли фінансові інструменти трактуються по-різному з точки зору оподаткування в різних юрисдикціях. Директива надає державам-членам можливість звільняти від оподаткування певні інструменти фінансових установ до 31 грудня 2022 року.

4. Невідповідність подвійних резидентів: для цілей оподаткування платник податків вважається резидентом у двох юрисдикціях і він вираховує однакову суму у межах обох юрисдикцій, що скасовують податкове зобов’язання.

5. Невідповідність гібридної сутності: корпоративні суб’єкти господарювання  характеризуються різними юрисдикціями по-різному через призму оподаткування. Одна юрисдикція вважає їх прозорими, а інша – ні. Така ситуація призводить до неоподаткування окремих видів доходів.

6. «Імпорт» невідповідності: побічна форма невідповідності, коли ефект невідповідності «імпортується» до юрисдикції держави-члена з використанням законних звичайних операцій.

Слід відмітити, що  положення ATAD ІІ поширюється на усіх платників податку, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств в державі-члені ЄС, а саме постійні представництва і угоди, що розглядаються як постійні представництва резидентів третіх країн. При цьому у випадках з третіми країнами поводження в межах ЄС залежить від того, як порядок, організація чи транзакція трактуються в третій країні та чи застосовуються досліджувані правила гібридної невідповідності [3].

Не можна залишитись осторонь аналізу основних та вторинних правил ATAD II. Так, основне правило полягає в тому, що відмовляти у застосуванні вирахувань потрібно зважаючи, в пергу чергу, на становище (вид діяльності, економічні зв’язки тощо) платника податку, щоб нейтралізувати передумови для появи такої невідповідності. При цьому, вторинне правило застосовується за умови, що основне (первинне) правило вже не має безпосереднього впливу на вирахування. Це дозволяє віднести платіж до оподатковуваного доходу держави одержувача такої виплати. Доповідь ОЕСР називає його як «правило/дія захисного характеру» (defensive rule/action), оскільки воно залежить від неучасті/пасивної участі іншої юрисдикції.

Отже, загалом ATAD встановлює мінімальний рівень захисту, і тому держави-члени можуть приймати більш жорсткі правила при перенесенні правил ATAD у своє національне законодавство. У той же час, якщо держави-члени вже застосовують більш жорсткі правила у п’яти областях, які охоплені ATAD, їм не доведеться вносити зміни до свого законодавства.

Тільки держави-члени, які: 1) не застосовують правила у межах, на які поширюється ATAD, або 2) застосовують більш м’які правила у межах, на які поширюється ATAD, вимушені застосовувати правила ATAD або вносити зміни до свого чинного податкового законодавства відповідно до певних термінів, як це зазначено в ATAD.

Список використаної літератури

1. Lomas Ulrika (2019), EU Introducing Next Raft of Anti-BEPS Measures. URL: https://www.tax-news.com/news/EU_Introducing_Next_Raft_Of_AntiBEPS_Measur es____97465.html

2. Azzopardi Ramona and Belugin Aleksandr (2019), European Union: A Brief Guide on the New Anti-Tax Avoidance Directive (ATAD II). URL: https://www.mondaq.com/Tax/845620/A-Brief-Guide-On-The-New-Anti-Tax-Avoid ance-Directive-ATAD-II

3. Стадник М. В. ЄС упроваджує ще одну серію заходів у межах BEPS. Вісник МСФЗ. 2020. № 1. URL: https://msfz.ligazakon.ua/ua/magazine/900137

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *