ФІСКАЛЬНО-РЕГУЛЮЮЧІ АСПЕКТИ РЕСУРСНИХ ПЛАТЕЖІВ В СИСТЕМІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Яременко Ольга Миколаївна,

ст. викладач кафедри податкової політики,

Університет ДФС України

Сучасне соціально-економічне становище України зумовлює необхідність конструктивних підходів щодо вдосконалення фінансово-економічних інструментів стимулювання раціонального використання та відтворення природних ресурсів. В результаті підвищення впливу процесів глобалізації на економіку України, проблеми посилення ефективності функціонування інституту ресурсних платежів набувають особливої актуальності. Оскільки в умовах глобалізації зростає роль в наповненні бюджету немобільних об’єктів оподаткування. Також у ресурсних платежах закладений значний екологічно-регулюючий потенціал.

Рентні відносини є багатогранним явищем та однією з важливих складових ринкової економіки. В цілому рентні відносини виникають між соціально-економічними агентами ринку з приводу розподілу природних ресурсів.

Необхідно відзначити, що наука про ренту пройшла значний еволюційний період в процесі якого змінювалися теорії та погляди вчених-економістів, до сутності ренти.

Теоретико-методологічні засади ресурсного оподаткування відображені у працях вітчизняних вчених: В.Л. Андрущенка, , О.О. Веклич О.О., А.О. Жадлуна, А.І. Костицького, .А.М. Соколовської, П.В. Мельника, О.А. Музики, Т.М. Шульги, та інших.

Зокрема, у фінансово-економічній доктрині ми зустрічаємо наступну термінологію: «плата за користування природними ресурсами», «плата за природокористування», «плата за природні ресурси», «платежи за використання природних ресурсів», «природно-ресурсні платежі».

У сучасній економічній літературі наведено безліч думок вчених, які звертають увагу на такі орієнтири спеціально використання природних ресурсів:

  • посилення рентного вектора фіскального потенціалу природних ресурсів;
  • удосконалення адміністрування плати за спеціальне використання ресурсів;
  • перегляду міжбюджетного перерозподілу коштів платежів за природокористування.

З погляду О. Музики, всі платежі, стягування яких пов’язане із взаємодією людини з природою, поділяються на екологічні та природноресурсні. Об’єктом перших (екологічних) є негативний вплив людини на навколишнє природне середовище (довкілля); об’єктом природноресурсних платежів є відносини з приводу використання різноманітних природних ресурсів (лісів, вод, надр тощо), а також результати такого використання [5, c. 202].

Зауважимо, що на ефективність використання природних ресурсів можуть впливати такі чинники, як неповна їх задіяність суб’єктами господарювання та складність, і високий рівень витрат по їхньому освоєнню.

Зокрема за законодавством України відповідальність за збереження навколишнього середовища та його охорону, раціональне використання природних ресурсів покладено на державні органи. В економічній літературі як стверджують науковці,  природа є необхідною  умовою існування людини, і в свою чергу держава регулює відносини в системі: людина-природа-суспільство.

Так, позиція О. Смірнової з даного питання, де ми цілком з автором погоджуємося, зазначає, що за ігнорування проблематики охорони навколишнього природного середовища у найближчому майбутньому країна зіштовхнеться з серйозними проблемами, починаючи від тривалості життя і рівня захворюваності населення та закінчуючи вичерпанням та забрудненням природних ресурсів країни [6,с.375].

Як наголошує провідний український вчений В. Андрущенко, що у всіх країнах ЄС запроваджені податки, ціле направлені на захист довкілля від забруднення, збереження природних ресурсів, ландшафтів, рукотворних пам’яток, загалом – охорону середовища життя людини. У цьому сенсі можна назвати збори за забруднення води і повітря, за утилізацію автомобілів, за надмірне використання добрив у сільському господарстві, податок на сміття, податок на собак і собачий корм та інші[4,с.19].

Таким чином, на основі зіставленних поглядів різних авторів, які розглядають сутність платежів за користування природними ресурсами, можна дійти висновку, що ресурсне оподаткування є вагомим складником економічного механізму системи природокористування.

Тому, першочерговими етапами у підвищенні ефективності функціонування ресурсного оподаткування в системі природокористування, на наш погляд, мають бути:

  • раціоналізація використання природних ресурсів та природовідтворення;
  • зміцнення регуляторного потенціалу природних ресурсів;
  • зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище;
  • стимулювання платників податків до екологобезпечних орієнтирів;
  • створення належних умов соціально-економічного зростання та підвищення фіскальної ефективності природних ресурсів.

Тому, забезпечення ефективного функціонування ресурсних платежів екологічного характеру, податкова та бюджетна системи повинні бути зорієнтованими на стимулювання раціоналізації використання природних ресурсів та еколого безпечної поведінки платників податків.

Список використаних джерел:

  1. Податковий кодекс України. Відомості Верховної Ради України. [Електронний ресурс]: документ 2755-17, редакція від 01.01.2019 року. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
  2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». N 928-19. Відомості Верховної Ради України. – К.: редакція від 25.12.2019 року. – [електронний ресурс] – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
  3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020 р.  540-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20.
  4. Андрущенко В.Л. Чи існує проблема множинності податків. Міжнародна науково-практична конференція «Бюджетно-податкова політика та регіональний розвиток України» / Національний університет ДПС України, –22 травня 2015р., Ірпінь , –  С.19.
  5. Музика О.А. Доходи місцевих бюджетів за українським законодавством: Монографія –К.: Атіка, 2004. –344 с.
  6. Смірнова О.М. Оцінка ефективності оподаткування видобутку та використання природних ресурсів України.– IV Науково-практична конференція. Реформування податкової системи України відповідно до європейських стандартів» / Національний університет ДПС України, – 30 листопада 2012р , Ірпінь. – С.372-375.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *