ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПОДАТКОВГО КОНТРОЛЮ

Іванишина О.С.,

к.е. н., доцент кафедри податкової політики

Університету ДФС України

Деміденко Л.С.,

викладач, Ірпінського державного

 коледжу економіки та права

Сьогодні суб’єкти господарювання вже звикли до частих змін в законодавстві та навчились адаптуватись до них. Тому до платників податків необхідно застосовувати сучасні й ефективні методи та способи податкового контролю як дієвого інструменту виявлення податкових правопорушень. Саме податковий контроль повинен вирішувати завдання щодо збалансованості податкової системи, детінізації української економіки та зменшення податкової заборгованості.

Ефективний податковий контроль має забезпечувати прозоре економічне адміністрування податкових відносин при оптимальному розмірі витрат на його здійснення і являє собою необхідну умову функціонування податкової системи. [1, с.108]

До кількісних показників оцінювання ефективності податкового контролю більшість вчених [2, с.41] відносять наступні показники:

  • кількість (стан) податкових перевірок та їх динаміку проведення;
  • суми податкових платежів, що сплачені із числа донарахованих перевірками та їхня динаміка надходження.

Отже, аналіз податкового контролю розпочнемо із його кількісних показників. Під аналізом стану податкового контролю ми розуміємо оцінку охоплення податковими перевірками платників податків органами ДПС України за 2014-2019 роки в кількісному виразі, що наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Кількість проведених податкових перевірок органами Державної податкової служби України протягом 2014-2019 рр, тис *

Вид перевірки   Роки Відхилення
2019/2014  
2014 2015 2016 2017 2018 2019
Планова 6,2 4,5 4,2 4,8 5,3 4,6 -1,6
Позапланова 33,1 21,2 16,1 16,6 15,7 11,9 -21,2
Зустрічна 65,7 50,4 22,8 9,6 6,3 5,3 -60,4
Всього 105,0 76,1 43,1 31,0 27,3 21,8 -83,2

*Джерело: побудовано автором на основі даних [3]

Дані таблиці 1 свідчать про поступове стрімке скорочення всіх видів податкових перевірок за 2014-2019 роки (із 105 тис. перевірок у 2014 році до 21,8 тис. перевірок у 2019 році).

До причини, у зв’язку зменшення кількості перевірок слід віднести:

– запровадження органами ДПСУ ризико-орієнтованої системи організації податкового контролю, яка передбачає обмеження перевірок сумлінних платників, що забезпечує зниження тиску на них. Крім того, відбір суб’єкта господарської діяльності для проведення перевірок здійснюється за принципом високого ступеня ймовірності ухилення від сплати податкових платежів та використання схем їх мінімізації.

– запровадження мораторію із 01.01.2015 р. перевірок платників податків – малого і середнього бізнесу строком на два роки, у яких обсяг доходу не перевищував 20 млн. грн. на рік.

– скорочено перелік і частково змінено обставини, за наявності яких можна проводити позапланову документальну перевірку (з 01.01 2016 р.)

– анексія Криму та частини Луганської і Донецької областей, де налічувалась значна кількість промислових підприємств-платників податків.

– зменшення кількості платників податків зменшилася. Так, станом на 01.01.2018 р. на обліку в органах ДПС перебуває 3,34 млн платників податків, у той час коли у 2013 році їх налічувалося 3,91 млн [3].

Ще одним важливим показником оцінювання ефективності податкового контролю є співвідношення фактичних сум грошових надходжень, які сплачені  до бюджету за результатами документальних перевірок і загальної кількості здійснених податкових перевірок. Цей показник відображає абсолютний розмір надходжень на одну перевірку і дає змогу визначити середню величину грошових надходжень до бюджету, що забезпечує одна податкова перевірка. Отже, на фоні спадної динаміки кількості податкових перевірок ефективність здійснення податкового контролю постійно підвищується (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка показника ефективності податкових перевірок за 2013–2018 роки, тис. грн. на одну перевірку *

Показник Роки
2013 2014 2015 2016 2017 2018
Сплачено всього грошових зобов’язань, млрд. грн 6,2 3,3 2,9 3,2 5,1 3,0
 Кількість проведених документальних перевірок, тис. 222,2 39,3 25,7 20,3 21,4 21
Показник ефективності податкових перевірок 27 902,8 83 969,5 112 840,5 157 635,5 238 317,8 142 857,1

*Джерело: побудовано автором на основі даних [3]

За даними таблиці 2 ми можемо зробити наступні висновки:

– найменший показник ефективності податкових перевірок становить 27902,8 гривень у 2013 році, не дивлячись на велику кількість проведених документальних перевірок (222 200);

– найбільший показник ефективності податкових перевірок становить у 2017 році в розмірі 238317,8 гривень, незважаючи на те, що кількість проведених перевірок на багато менша ніж у 2013 році, а саме у 10,6 разів.

Отже, на основі вищезазначених показників нами доведено, що в контрольно-перевірочній роботі органів ДФС важливо не кількість проведених контрольних заходів, а якість їх проведення із метою підвищення ефективності податкового контролю в цілому.

Слід зазначити, що результати проведеного дослідження динаміки показників результативності податкового контролю виявили загальну тенденцію до підвищення рівня ефективності податкового контролю.

Список використаної літератури

1. Власова А. В., Понамарчук О. М. Сутність та функції податкового контролю. Юридичний вісник : науковий журнал. 2011. №2. С. 107-113.

2. Пухальський В. В. Оцінка стану, ефективності та результативності податкового контролю в Україні. Економіка та держава. 2019. № 1. С. 35-42.

3. Звіти про виконання Планів роботи Державної фіскальної служби України за 2013-2018 роки. URL: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/237691.html.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *