СВІТОВА ПРАКТИКА ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІСКАЛЬНИХ ОРГАНІВ

Капелюш Анна Анатоліївна,

к.е.н.,

державний експерт,

Секретаріат Кабінету Міністрів України

Необхідність ефективного функціонування фіскальних органів вже тривалий час викликає особливу зацікавленість не лише у державної влади більшості країн світу, водночас дана проблематика об’єднує велику спільноту науковців та представників приватного сектору. Підкреслюючи важливу роль фіскальних органів, актуалізується розробка та використання такого інструментарію та підходів, які б дозволили моніторити ефективність (продуктивність) їх функціонування, і в підсумку визначати наскільки досягаються встановлені їх стратегічні та оперативні цілі та фіскальної політики держави в цілому. Одним із способів вирішення даного завдання є розробка системи оцінки ефективності операційної діяльності фіскальних органів. У даному випадку говорячи операційну діяльність переважно ототожнюють з адмініструванням податкових платежів, зокрема з проведення податкового аудиту.

Слід відмітити, що у зарубіжній дискусії підкреслюється наявність сильного причинно-наслідкового зв’язку між продуктивністю роботи податківців та ефективністю податкового адміністрування в цілому. Але оскільки податковий аудит реалізується у сфері складної взаємодії державного та приватного секторів, то поняття ефективності фіскальних органів переважно пов’язують з результатами роботи саме податкових аудиторів.

Роль податкового аудитора в системі податкового адміністрування підкреслює також Дж. Мікесел (J. Mikesell), зазначаючи, що досягнення податковою системою встановлених цілей звичайно залежить від організації процедур адміністрування, але й також й самих адміністраторів (податкових аудиторів) при виконанні даних процедур. Низький якісний рівень податкового законодавства здатне формувати перешкодити ефективному та компетентному управлінню податковою системою, але й некомпетентність податківців може стати не менш загрозливою [1]. Тобто податковий аудитор є важливим елементом для забезпечення ефективного функціонування системи адміністрування. Фіскальні органи повинні зосереджуватися на кадрах, а не на конкретних технічних ініціативах, оскільки головне – це поєднання інституційного середовища та якості персоналу. З цією метою К. Сільвані (С. Silvani) та К. Байєр (K. Baer), наголошують на необхідності впровадження менеджменту продуктивності (performance management), що має базуватись на розробці стандартів оцінки та контролю за діяльністю податкових аудиторів [2]. К. Аллі (CAlley) та Д. Бентлі (DBentley) пропонують проводити оцінку ефективності роботи податкових аудиторів через цільову орієнтацію за допомогою використання вибраних ключових показників ефективності (KPI) [3].

Значну увагу до оцінки ефективності податкового аудиту приділено й у The fiscal blue prints [4], що формується Європейською Комісією для держав-членів ЄС з метою забезпечення ефективного функціонування фіскальних органів. У документі визначено, що ефективний податковий аудит є необхідним для формування сумлінної поведінки платників податків. Підвищення ефективності податкового аудиту, як вважає Європейська Комісія, уможливлюється шляхом досягнення 4 стратегічних цілей, рівень досягнення яких відображається певним переліком індикаторів.

У ході дослідження зарубіжного досвіду можна узагальнити найбільш застосовані підходи до оцінки ефективності аудиту:

1. Впровадження превентивних заходів щодо розробки відповідних положень, інструкцій, обов’язкове дотримання яких й має забезпечити ефективність проведення податкового аудиту. У більшості країнах ОЕСР дана інформація подається у форматі пам’яток, інструкцій, кодексів поведінки тощо. Такі інструкції є нагадуванням платникам податків та податківцям про бажані способи поведінки, і в цьому відношенні можуть мати позитивний вплив на обох сторін.

2. Впровадження контрольних заходів через обрахунок ряду показників / індикаторів, а також порівняння їх динаміки з попередніми періодами. Водночас важко визначити наявність каузального зв’язку, тобто що позитивна динаміка показників ефективності спричинена саме заходами податкового аудиту, а не іншими факторами. Основним критерієм визначення таких оціночних показників є спроможність показників відобразити поведінкові зміни платників податків. Адже, у міру того, як заходи податкового аудиту трансформуватимуть поведінку платників, рівень адекватності та доцільності прийнятих фіскальними органами рішень зростатиме. Відповідно в країнах ОЕСР застосовують 2 групи оціночних показників (Рис. 1).

Рис. 1. Система оціночних показників ефективності податкового аудиту в країнах ОЕСР
Джерело: складено автором

3. Формування особливих підрозділів у структурі фіскальних органів, до функціональних обов’язків яких належить здійснення оцінки проведених аудиторських перевірок;

4. Розробка особливих «стандартів якості податкового аудиту та стандартів роботи податкового аудитора», через порівняння з якими й формується висновок про оцінку ефективності. Такий підхід застосовують в США. Фіскальна служба США (IRS) оцінює ефективність податкового аудиту як рівень дотримання встановлених стандартів якості, кількість яких становить 8.

5. Максимальна результативність від застосування кожного з вище наведених підходів досягається при умові їх комбінування.

Список використаної літератури

1. John L Mikesell, ‘Administration and the Public Revenue System: A View of Tax Administration’ (1974) 34 Public Administration Review, 618, 615–24. 

2. Carlos Silvani and Katherine Baer, ‘Designing a Tax Administration Reform Strategy: Experiences and Guidelines’ (IMF Working Paper, 97/30, 1997).

3. Clinton Alley and Duncan Bentley, ‘The Increasing Imperative of Cross-Disciplinary Research in Tax Administration’ (2008) 6 (2) eJournal of Tax Research, 122–44.

4. Fiscal Blueprints A path to a robust, modern and efficient tax administration / European Communities Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities. 2007 — 87 pp.

Одна думка про “СВІТОВА ПРАКТИКА ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІСКАЛЬНИХ ОРГАНІВ”

  1. Анна Анатоліївна, дуже цікава й актуальна тема в умовах триваючої реформи податкових органів.
    Як Ви ставитеся до тенденції делегування певних функцій податкових органів приватним структурам в зарубіжних країнах? Скажімо, у США є практика залучення IRS приватних аудиторів до здійснення податкового контрою. Або надання приватним колекторським агентствам повноважень щодо стягнення податкового боргу?
    Окремо цікавить Ваша оцінка ефективності податкового консультування в контексті сервісної орієнтації податкової служби. Досвід багатьох зарубіжних країн свідчить, що податкові органи надають безоплатно консультації лише щодо дуже загальних питань. В інших випадках, платники звертаються до приватних податкових консультантів й на прикладі, скажімо, Німеччини це ефективно для платників і для держави.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *