СИСТЕМА КОМПЛАЄНС НА ПІДПРИЄМСТВІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ВЗАЄМОДІЮ ПІДПРИЄМСТВА З КОНТРОЛЮЮЧИМИ ОРГАНАМИ

Проскура Катерина Петрівна

доктор економічних наук, доцент,

головний науковий співробітник ЛЕД

Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України

Лукова Ольга Степанівна

завідувач лабораторії економічних експертиз

Київського науково- дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України

Будь-яка підприємницька діяльність спрямована на отримання прибутку, тому в процесі підприємницької діяльності основною цільовою функцією підприємства, природно, є максимізація прибутку. Однак, в певні моменти часу така направленість підприємства невідворотно призводить до негативного ефекту. Зокрема – потрапляння в зону ризику щодо перевірок контролюючими органами (вони як правило обмінюються інформацією між собою і один одному ініціюють нові та нові перевірки), отримання фінансових санкцій, заборона на ведення діяльності, негативний суспільний резонанс, кримінальне переслідування.

Негативний результат може бути різної тяжкості – від втрати репутації і пулу клієнтів, зниження виручки, прибутку до банкрутства і до припинення діяльності.

За своєю суттю комплаєнс, зокрема, є системою контролю і управління ризиками, що виникають через недотримання підприємством:

1) вимог законодавчих та нормативних актів;

2) приписів регуляторів, контролюючих органів;

3) правил саморегулівних організацій та інших форм об’єднання підприємств;

4) внутрішніх нормативних актів підприємства.

         Проблематику впровадження та застосування на підприємствах/організаціях процедур комплаєнс вивчали вітчизняні Дмітрієв Ю.В. [1], Бусол Ю.О. [2], Волощенко А.В. [4], Кандагура К. С. [5] та іноземні Бєляєв Ю.В. [3], Філіппов К.Б., Барабаш О.В., Івасенко С. [6] фахівці. При цьому, дана тематика є недостатньо досліджена саме в частині побудови системи комплаєнс в бізнес, а не в державних структурах, а зокрема – в частині взаємодії підприємства з контролюючими органами.

Розвиток систем комплаєнс (по іншому – антикорупційних заходів) на підприємствах / організаціях безпосередньо пов’язаний з тенденцією до посилення контролю держави за комерційними підприємствами. Високі штрафні санкції регулюючих органів змушують керівництво і власників підприємств приділяти більшу увагу дотриманню законодавства, а також розробці відповідних напрямів внутрішньої політики підприємства. Постійний внутрішній аудит запобігає допущення помилок та порушень та знижує ризик їх виявлення при перевірках контролюючих органів.

Метою комплаєнс-менеджменту є уникнення певного набору ризиків завдяки встановленню та дотриманню певних правил.

Комплаєнс (антикорупційний) контроль на підприємствах / установах пов’язаний з наявною імовірністю настання наступних негативних наслідків результаті здійснення господарської діяльності:

– призначення та проведення перевірок контролюючих органів;

– застосування штрафних санкцій до підприємства;

– притягнення до адміністративної, господарської та кримінальної відповідальності посадових осіб підприємства;

– призупинення діяльності підприємства або заборона на здійснення окремих операцій чи видів діяльності;

– заборона здійснення операцій з банківськими рахунками;

– скасування ліцензій та спеціальних дозволів;

– визнання недійсності господарських операцій;

– погіршення бізнес-репутації, що веде до втрати клієнтів, обсягів виручки та інвестиційної привабливості бізнесу в цілому.

Основна мета процедур комплаєнс – забезпечення дотримання підприємством норм, встановлених законодавчими та регулюючими органами, а також внутрішніх нормативних актів підприємства.

Важливою складовою систем комплаєнс на підприємстві є комунікація з контролюючими органами та наглядовими органами державного управління. При цьому до комунікації з контролюючими органами та наглядовими органами державного управління відносяться зокрема: підготовку та подання податкової звітності, обмін листами з органами ДФС, проходження процедур податкових перевірок; процедури ліцензування; дотримання зобов’язань щодо інформування контролюючих органів; виконання вимог і координація відповідей на запити; моніторинг інформації і консультаційних і методичних роз’яснень, що надаються контролюючим органом.

Дана складова системи комплаєнс, зокрема, визначає:

– порядок і послідовність дій персоналу підприємства при проведенні перевірки контролюючим органом;

– урегулювання спорів з контролюючим органом.

Регламентація дій посадових осіб підприємства при спілкуванні з контролюючими органами дозволяє, в тому числі, мінімізувати ризики скоєння ними корупційних дій на користь перевіряючих.

Що доцільно враховувати суб’єкту господарювання при побудові системи комлпаєнс в частині взаємодії з контролюючими органами?

1. При побудові системи комплаєнс / системи протидії корупції, суб’єкту господарювання доцільно визначити перелік можливих типових корупційних правопорушень, що, на думку управлінського персоналу, притаманні саме для специфіки діяльності конкретного підприємства, установи, організації. При визначенні даного переліку імовірних корупційних правопорушень можуть бути враховані наступні індикатори:

• характеристика неправомірної вигоди чи переваг, що можуть бути отримані підприємством або його окремими працівниками за результатами вчинення корупційного правопорушення;

• посади на підприємстві, які є «ключовими» для потенційного вчинення корупційного правопорушення;

• можливі форми вчинення корупційних правопорушень (здійснення платежів, надання матеріальних цінностей у формі подарунків, користування майном, послуг чи інших форм неправомірної вигоди).

2. Після ідентифікації імовірних ризиків корупційних правопорушень на підприємстві та кола осіб, які потенційно можуть їх скоїти або бути причетними до їх скоєння, здійснюється розробка комплексу заходів щодо усунення або мінімізації корупційних ризиків. Такі заходи рекомендується розробити для кожного бізнес-процесу (підпроцесу), залежно від властивого йому ступеня корупційного ризику. Зокрема, такі заходи можуть включати:

• детальну регламентацію способів і строків вчинення окремих дій працівниками, що відповідають за ризикові бізнес-процеси (підпроцеси);

• перегляд розподілу функцій на підприємстві, в тому числі, їх перерозподіл між структурними підрозділами з метою зменшення концентрації контролю за певними бізнес-процесами (підпроцесами) у окремих працівників/посадових осіб підприємства;

• зменшення зовнішніх можливостей безпосередньої взаємодії працівників підприємства з представниками органів влади, постачальниками, контрагентами.

3. Затвердження переліку антикорупційних заходів, а також повноважень і обов’язків відповідальних осіб. Формально антикорупційні заходи на підприємстві можуть бути викладені:

• в антикорупційній програмі підприємства та інших нормативних документах, які визначають комплаєнс-процедури;

• у трудових договорах та посадових інструкціях працівників.

4. Призначення відповідальної особи за впровадження та дотримання на підприємстві процедур комплаєнс. Така особа  має бути досить кваліфікованою та досвідченою, щоб підготувати підприємство до перевірки контролюючих органів (наприклад, податкової перевірки, перевірки дотримання трудового законодавства, перевірки дотримання протипожежної безпеки).

5. Оцінка корупційних ризиків. Дозволяє забезпечити ефективність антикорупційних заходів та їх відповідність специфіці діяльності підприємства. Оцінка корупційних ризиків проводиться перманентно і процесі діяльності підприємства, а підходи до її проведення формуються на стадії розробки та затвердження антикорупційної програми.

Список використаної літератури

  1. Дмитрієв Ю. В. Оцінка корупційних ризиків у системі державного управління: поняття та зміст / Ю. В. Дмитрієв // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2016. – Вип. 1/2 (46/47). –  С. 141–147.
  2. Бусол О. Ю. Протидія корупційній злочинності в Україні у контексті сучасної антикорупційної стратегії : дис. … док. юр. наук : спец. 12.00.08 / О. Ю. Бусол. – К. : Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, НАНУ, 2015. – 479 с.
  3. Беляев Ю.К. Применение инструментов комплаенс-контроля для оптимизации корпоративного управления фармацевтическими компаниями [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://izvestia.usue.ru/download/45/7.pdf.
  4. 151. Волошенко А. В. Комплаенс-практика как превентивный метод борьбы с коррупцией / А. В. Волошенко // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – № 7 (157). – С. 405–413.
  5. Кандагура К. С. Механізм державного управління у сфері взаємовідносин влади з інститутами громадського суспільства. Електронне наукове фахове видання «Державне управління: удосконалення та розвиток» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=808.
  6. Ивасенко С. Оценка коррупционных рисков: методологические подходы / С. Ивасенко // Журнал «Legea și viața». – 2014. – № 8/2. – С. 58–62.

2 коментарі до “СИСТЕМА КОМПЛАЄНС НА ПІДПРИЄМСТВІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ВЗАЄМОДІЮ ПІДПРИЄМСТВА З КОНТРОЛЮЮЧИМИ ОРГАНАМИ”

  1. Пані Катерино та пані Ольга, чи готові підприємства до транспарентності перед державними органами, насамперед фіскальними щоб демонструвати відповідність дотримання норм законодавства?

  2. Підприємства до цього завжди готові до траспарентності перед когтролюючими органами за умови релевантності з боку контролюючого органу. Наскільки контролюючий орган у своїх актах за результатами перевірок прозоро та дійсно на підставі існуючого законодавства робить висновки.

    Перш за все це стосується, наприклад ПДВ: зупинення реєстрації податкових накладних, бюджетне відшкодування; висновків контролюючого органу щодо відсутність господарських операцій, основаних на “податковій інформації”.

    За умови непрозорості роботи контролюючого органу, бізнесу важко забезпечити прозорість з свого боку – дане питання знаходиться на межи можливості існування бізнесу. Системи комплаєнс в даному випадку просто працюють на зебезпечення безпеки діяльності бізнесу за умови загрози можливих каральних дій з боку контролюючиз оранів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *