ПРОТИДІЯ МІНІМІЗАЦІЇ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ В КРАЇНАХ ЄС: УРОК ДЛЯ УКРАЇНИ

Дейнека Вікторія Феліксівна,

завідувач відділу загальних питань фіскальної політики,

НДІ фіскальної політики

Університету ДФС України

На фоні падіння податкових надходжень і невдоволення громадськості низьким рівнем сплати податків після “великої рецесії” 2008-2009 років в країнах ЄС розпочався впроваджуватися План BEPS, який надав дієвий поштовх боротьби з компаніями, які мінімізували податкові надходження через низькоподаткові юрисдикції.

 Як приклад,  країни ЄС розпочали процес “гармонізації податкової бази», тобто почали вводити єдині правила розрахунку об’єкту оподаткування податку на прибуток суб’єктів господарювання. При цьому країнам було надано право самостійно визначаючи ставки податку, що давало можливість припинити практики окремих країн ЄС, які  будували свою інвестиційну привабливість, завдяки створенню пільгових податкових режимів,  та дозволяли зареєстрованим у них компаніям сплачувати податок за значно нижчою ставкою податку.

 Виходячи із світової практики  країн ЄС, які почали вводити певні правила та відповідні обмеження, можна простежити, що наприклад  у Польщі запроваджується така вимога: бенефіціарні власники компаній, що отримують державну допомогу, повинні мати статус податкових резидентів Польщі. Законодавством Данії запропоновані аналогічні обмеження, а саме:                                       державну допомогу не можуть отримати компанії, головні офіси яких розташовані в “податкових раях».

До найбільш радикальних кроків посилення податкової політики з питань боротьби з міжнародними податковими зловживаннями вдалася Росія, яка прийняла рішення про скасування  пільгової ставки податку на репатріацію під час виплати дивідендів і процентів до низки країн. Урядом РФ було проведено перегляд угод  про уникнення подвійного оподаткування які  направлені Кіпру, Мальті, Люксембургу,  разом з тим було зазначено, що у разі незгоди, РФ погрожує в односторонньому порядку скасувати ці угоди.

 Попри наявність критичних оцінок щодо ефективності таких дій, на наш погляд, можна стверджувати, що план та пов’язані з цим новації сприятимуть безпрецедентному підвищенню прозорості реєстрації таких структур у низькоподаткових юрисдикціях та сприятимуть оптимізації податкового навантаження, тощо.

Враховуючи виклики та загрози, спричиненні поширенням  економічної кризи визваної коронавірусом Covid-19, схожі, а можливо і жорсткіші,  тенденції в оподаткуванні запроваджуються і в Україні.

Прикладом, який заслуговує на увагу, на нашу думку, може слугувати законопроект № 1210 від 16 січня 2020 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей  у податковому законодавстві», яким  Верховна Рада дала старт черговій податковій реформі в Україні. Законом передбачається:

    запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS);

     реформування інституту фінансової відповідальності та удосконалення процедури адміністрування податків і зборів.                                                       

Звичайно, вказаний законопроєкт пропонує безліч інших змін, як от розширення поняття «бенефіціарний власник», введення правил оподаткування так званих конструктивних дивідендів, зміна правил тонкої капіталізації тощо. Всі ці запровадження дадуть можливість судити про ефективність цих та інших антикризових заходів на розвиток економіки країни та надходження до бюджету.                                                              

Враховуючи що починаючи з 01.12.2019 р., для України набрала чинності Багатостороння Конвенція щодо виконання заходів, які стосуються угод про усунення подвійного оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування, законопроєктом №1210 пропонується на законодавчому рівні закріпити в Україні правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (далі КІК).  Конвенція, спрямована на імплементацію кроків Плану протидії BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) шляхом внесення змін до конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, які підпадають під дію MLI. Отже, MLI істотно впливатиме на оподаткування пасивних доходів (дивіденди, проценти, роялті) з джерелом поход­ження з  України, які виплачуються на користь нерезидентів, а також на оподаткування постійних представництв нерезидентів в Україні. Після підписання Президентом цього закону правила КІК наберуть чинності 01.01.2021 р.

Коротко зупиняючись на додаткових економічних гарантіях з метою пом’якшення негативного впливу економічної кризи,  на український бізнес необхідно відмітити, що на особливу увагу заслуговує Закон України від 30.03.2020 р.  № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», у якому наприклад передбачено збільшення річних лімітів доходів для фізичних осіб підприємців на спрощеній системі оподаткування. Зокрема, для найбільш популярної серед ІТ-спеціалістів  третьої групи платників єдиного податку річний ліміт доходу збільшено з 5 до 7 млн грн. Також у цьому Законі передбачено, що органи місцевого самоврядування у 2020 році матимуть право ухвалювати рішення про зменшення ставок єдиного податку.

І на завершення – період економічної кризи безумовно змінить усталені моделі ведення бізнесу ряду галузей. Водночас ІТ-індустрія – одна з небагатьох в Україні, яка у період кризових явищ може демонструвати стале зростання одночасно зі збільшенням податкових розмірів платежів до бюджетів. Тому важливо, насамперед,  аби у період кризи держава забезпечила стабільність тих умов, які б стали  складовими успіху. При цьому необхідно врахувати, що  законодавчі ініціативи у сфері оподаткування, прийняті без належного обговорення, в тому числі і з представниками різних суб’єктів господарювання можуть призвести як до погіршення умов ведення бізнесу, так і до недоотримання податкових надходжень до бюджетів. 

Список використаної літератури

  1. Законопроєкт  України  № 1210 від 16 січня 2020 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей  у податковому законодавстві» URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/ 520 https://news.dtkt.ua/taxation/common/60106 (дата звернення 10.05.2020 р.)
  2. Закон України.  № 540-IX від 30.03.2020 р «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,  Голос України, 2020, 04, 02.04.2020 N 62 … Офіційний вісник України, 2020, N 30 (17.04.2020), ст. 1059 (дата звернення 10.05.2020 р.)    
  3.   Чуфаров Чуфаров І. Як зміняться правила міжнародного оподаткування через пандемію/І.Чуфаров//Українська правда, 4травня 2020 р. https://www.epravda.com.ua/columns/2020/05/4/660114/.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *