ПРОТИДІЯ РОЗМИВАННЮ БАЗИ ОПОДАТКУВАННЯ ТА ВИВЕДЕННЮ ПРИБУТКІВ З ПІД ОПОДАТКУВАННЯ

Борець Лариса Василівна,

к.ю.н., доцент, доцент кафедри фінансового права

                                                       ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

Для протидії розмиванню оподатковуваної бази й виведенням прибутку з-під оподаткування Україна запроваджує кращі світові практики (BEPS). Поняття «розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування» (Base erosion and Profit Shifting – BEPS) стосується стратегій податкового планування, у яких використовують прогалини та неузгодженості у національному та міжнародному податковому законодавстві з метою штучного переміщення прибутків до територій з низьким або нульовим рівнем оподаткування. Це призводить до зменшення або уникнення зобов’язань зі сплати податку на прибуток.

За оцінками МВФ, для країн, які не є членами Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), бюджетні втрати від схем податкової оптимізації становлять у середньому 1,3% від ВВП [1].

План дій BEPS у 2015 році було розроблено Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). У 2017 році Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати так званий Мінімальний стандарт Плану дій BEPS, основною метою якого є підвищення прозорості ведення бізнесу, а не збільшення податкового навантаження.

На шляху до імплементації плану протидії BEPS наша країна з 23 липня 2018 року приєдналась до Багатосторонньої конвенції щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування  – Конвенцію MLI. Конвенція MLI дає Україні можливість одночасного внесення змін в усі або деякі діючі Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, що значно скорочує тривалі двосторонні переговори з кожною конкретною державою (ратифікована 28.02.2019).

З метою запровадження пакету BEPS в Україні, Міністерством фінансів Украни спільно з Національним банком України, була розроблена Дорожня карта реалізації плану дій BEPS.

29 серпня 2019 року на сайті ВРУ було зареєстровано законопроект №1185 щодо запровадження податку на виведений капітал та імплементації стандартів протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутку за кордон. Закон передбачає заміну з 1 січня 2021 року податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал.

 Проект Закону спрямований на втілення в Україні восьми найбільш критичних для нашої країни кроків:

Дія 3: розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК), і правила оподаткування таких компаній;

Дія 4: обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;

Дія 6: запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;

Дія 7: запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва;

Дії 8-10: удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням;

Дія 13: правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній [2].

В першу чергу, законопроект поширюється на транскордонні операції українських платників податків (за придбання товарів, робіт або послуг, перерахування роялті, відсотків по кредитами тощо) і нерозподілений прибуток, накопичений в офшорах.

Крім того, прийняття цього законопроекту дозволить уникнути визнання України як країни, що не співпрацює з питань оподаткування. Це, у свою чергу, розширить можливості для ведення українським бізнесом повноцінної діяльності на зовнішніх ринках, уникаючи упередженого ставлення з боку іноземних контрагентів, банків та інвесторів[3]; позитивно вплине на інвестиційну привабливість України.

Висновок: основними пріоритетними завданнями на шляху до імплементації плану протидії BEPS є: 1) удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням, 2) розкриття інформації про контрольовані іноземні компанії, 3) уникнення подвійного оподаткування тощо. Задля ефективного розв’язання поставлених завдань:

1)        удосконалити законодавство у даній сфері правового регулювання;

2)        розробити методичну та методологічну бази;

3)        створити підрозділ у системі Державної фіскальної служби, до функцій якого належатиме обмін інформацією та контроль за трансфертним ціноутворенням (приєднання підрозділу до міжнародної системи автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією);

4)        вирішити питання міжнародного автоматичного обміну інформацією для податкових цілей;

5)        створити належну матеріально – технічну базу для забезпечення захисту інформації, яка підлягатиме обміну;

6)        забезпечити конфіденційність та захист інформації (які інститути можуть розраховувати на доступ до неї в контексті банківської таємниці та яку інформацію вони зможуть отримувати);

7)        визначити шляхи для ефективної взаємодії контролюючих органів;

8)        створити умови для навчання спеціалістів та підвищення їх кваліфікації.

Список використаної літератури:

  1. План дій  BEPS забезпечить стійкість українських фінансів – НБУ. УКРІНФОРМ : веб-сайт. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2679191-plan-dij-beps-zabezpecit-stijkist-ukrainskih-finansiv-nbu.html (дата звернення: 10.05.2020).
  2. Податок на виведений капітал планують запровадити з 2021 року: законопроект №1185. ДЕБЕТ- КРЕДИТ(бухгалтерські новини) : веб-сайт. URL: https://news.dtkt.ua/taxation/profits-tax/57597 (дата звернення: 10.05.2020).
  3. Міністерство фінансів та Національний банк оприлюднюють проект Закону із запровадження Плану дій BEPS в Україні. Національний банк України: веб-сайт. URL: https://bank.gov.ua/news/all/ministerstvo-finansiv-ta-natsionalniy-bank-oprilyudnyuyut-proekt-zakonu-iz-zaprovadjennya-planu-diy-beps-v-ukrayini (дата звернення: 10.05.2020).

Одна думка про “ПРОТИДІЯ РОЗМИВАННЮ БАЗИ ОПОДАТКУВАННЯ ТА ВИВЕДЕННЮ ПРИБУТКІВ З ПІД ОПОДАТКУВАННЯ”

  1. Лариса Василівна,
    а чим законопроект №1185 кращий за законопроект 1210?
    крім того що він запроваджує податок на виведений капітал?

    Чи нема у Вас відчуття що ми перетворимося у внутрішній офшор у разі запровадження податку на виведений капітал ?
    Податок на виведений капітал працював би у США бо там розвинуті акціонерні товариства, а у нас перетвориться на акт доброї волі. Навіщо платити податок якщо можна купити квартиру, машину, маєток і т.д. і провести це як виробничі фонди?

    Дякую

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *