ОЦІНКА СХЕМ УНИКНЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ТА УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ В УКРАЇНІ ЗА ДОПОМОГОЮ ОФШОРНИХ СХЕМ

Корінь Інна Сергіївна

аспірант кафедри економіки підпріємства,

ННІ економіки оподаткування та митної справи Університет державної фіскальної служби України, м. Ірпінь, Україна

Уникненням від оподаткування за допомогою офшорів та ухилення від сплати податків є одними із найбільших схем по зменшенню державних бюджетів, шляхом переміщення прибутків за кордон до низькоподаткових юрисдикцій. Обсяг офшорних схем складає 120-200 млрд грн, в то й час як держава втрачає 22-36 млрд грн лише на переміщенні прибутку за кордон [1]. Відбувається це за допомогою різних інструментаріїв: використання всіх дозволених законом засобів уникнення від сплати податків, тобто легальна мінімізація податкових зобов’язань, зокрема агресивне податкове планування, податкова оптимізація, зловживання правом або використання недобросовісних практик, у тому числі використання розбіжностей, колізій та прогалин між різними системами оподаткування, а також пільгового оподаткування окремих видів діяльності або доходу, маніпулювання статусами резидентності. В результаті застосування таких маніпуляцій відбувається переведення прибутку українського походження без відповідного оподаткування податком на прибуток підприємств до країн з нижчими або нульовими податковими ставками для зменшення податкового тягаря [2].

Економіка України є відкритою та малою за розміром, але внаслідок неправильного вибору вектора економічної інтеграції України у 2014 році наша країна зазнала колосальних втрат: падіння ВВП і деіндустріалізація, безробіття і трудова міграція, інфляція і девальвація, тотальна бідність і деінтелектуалізація. Наприклад, якщо у 2013 році ВВП України, за даними Світового банку, становив $183,3 млрд, то за підсумками 2019-го, виходячи з розрахункових даних Держстату та НБУ, усього $153,8 млрд. Попереднього року цей показник становив $130,8 млрд. Таким чином, ВВП України в доларовому еквіваленті за період 2014–2019 рр., за попередніми оцінками, скоротився на 16,1% [4].

Аналіз структури ВВП України за виробничим методом у 2019 році показує, що питома вага сільського господарства у ВВП становить 9,0%, видобувної та переробної промисловості – 16,4%, транспорту – 6,8%, будівництва – 2,7%. У регіональному розрізі ВРП Києва в загальному обсязі становить 23,4%, Дніпропетровської області – 10,3%, Харківської – 6,6%, Київської – 5,6%, Донецької – 5,4%. Наведені дані підтверджують сировинну модель розвитку економіки і значну регіональну диференціацію у формуванні національного продукту країни [4].

Тобто, можливості переміщення прибутків за межи України є широкими, але, з урахування високої вартості обслуговування зазначених схем уникнення від оподаткування, вони є доступними насамперед великим українським компаніям та заможним українцям, для яких використання «офшорних конструкцій» продовжує залишатися популярним інструментом та який вирішує одразу декілька завдань, а саме:

– уникнення оподаткування всередині країни;

– зниження ризиків рейдерства й спрощення судового захисту майнових інтересів (втеча капіталів внаслідок низького рівня захисту інвестицій та заощаджень);

– виведення за кордон фінансових результатів політичної корупції [3].

Експортна або імпортна схема має наступний вигляд: офшор купує-продає товар за найнижчою ціною, яку тільки можна вказати в договорі, а потім перепродає цей товар/послугу кінцевому покупцю вже за ринковою ціною, залишаючи у себе неоподатковувану податком і не підконтрольну місцевій владі різницю. Оформляється це таким чином: підписуються два контракти, перший – між офшором і експортером/імпортером, в якому вантажоодержувачем виступає кінцевий покупець товару/послуги і другий– між офшором, який виступає вже як продавець і покупцем (вантажоодержувачем за першим контрактом).

Згідно статистики більшість великих експортерів здійснюють свої експортні операції через посередників, які знаходяться у низькоподаткових юрисдикціях (Нідерланди, Кіпр, Швейцарія, Люксембург) з якими укладено непрямі експортні контракти, частина яких складає понад 75%. Таким чином, податки просто випливають із України в країни класичних офшорів або в “гібридні” юрисдикції, де базова ставка податку на прибуток підприємств на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж  в Україні (менше 13%). За розрахунками YouControl до «податкових гаваней» частіше всього збували зернові культури, чорні метали та різноманітні жири й олії. Лише на ці три категорії припало 57% «офшорного» експорту [6].

Щоб запобігти витік грошей із країни потрібно:

  • – наблизити та імплементувати міжнародні методи та інструменти контролю за для захисту податкової бази від транскордонних схем уникнення від сплати податків: покращення механізму контролю за трансфертним ціноутворенням (наприклад, правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній); запровадження правил оподаткування контрольованих іноземних компаній, щоб стягувати податок з нерозподіленого прибутку іноземних компаній, що контролюються резидентами України;
  • – для повної валютної лібералізації необхідне прийняття законів про BEPS для обов’язкового обміну податковою інформацією з іншими країнами та приєднання України до процедур автоматичного обміну фінансової та податкової інформації за міжнародним стандартом Common Reporting Standard (CRS) ОЕСР.
  • – переглянути двосторонні Угоди про усунення подвійного оподаткування, що включають податкові ставки, що стимулюють «агресивне податкове планування» і схеми уникнення від оподаткування (Кіпр, Нідерланди, Панама);
  • – посилити кримінальну відповідальність з питань ухилення від сплати податків з одночасним підняттям порогу шкоди з податкових злочинів.
  • Список використаних джерел
  • Гостинні “гавані”: український експорт до “офшорів” виріс на 20%, а імпорт ‒ на 40%. URL: https://youcontrol.com.ua/news/hostynni-havani-ukrayinskyy-eksport-do-ofshoriv-vyris-na-20-a-import-na-40/ (дата звернення: 10.05.2020).
  • Rogers-Glabush Ju- lie. IBFD International Tax Glossary / Julie Rogers-Gla- bush. – Amsterdam, 2015. – 552 с.
  • Нacтaнoви з тpaнcфepтнoгo цiнoутвopeння для мультинaцioнaльниx кoмпaнiй тa пoдaткoвиx aдмiнicтpaцiй [Електронний ресурс] / OECP . – 2010. – Peжим дocтупу: http://www.oecd.org/ tax/transfer-pricing/transfer-pricing-guidelines.htm (дата звернення: 10.05.2020).
  • Національний банк України: офіційний сайт URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=73849831&cat_id=55838 (дата звернення: 08.05.2020).
  • Звіт про виконання Плану роботи Державної фіскальної служби України на перше півріччя 2019 р. URL: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/237691.html (дата звернення: 08.05.2020).
  • Схеми уникнення від податків: де найбільше втрачає бюджет. URL: http://finbalance.com.ua/news/ukhilennya-vid-splati-podatkiv-na-yakikh-skhemakh-naybilshe-vtracha-byudzhet (дата звернення: 08.05.2020).

Одна думка про “ОЦІНКА СХЕМ УНИКНЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ТА УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ В УКРАЇНІ ЗА ДОПОМОГОЮ ОФШОРНИХ СХЕМ”

  1. Пані Інно, то який, на Вашу думку, приблизно обсяг податкових втрат України від операцій з офшорними країнами?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *