ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ОСІБ З ВЕЛИКИМИ СТАТКАМИ У КОНТЕКСТІ ПОДАТКОВОЇ АМНІСТІЇ В УКРАЇНІ

Стародуб Дмитро Миколайович

к.ю.н., с.н.с.,

старший науковий співробітник

відділу дослідження прямого оподаткування

НДІ фіскальної політики

Університету ДФС України

Розуміння того, що за діяльністю будь-якої компанії стоїть фізична особа обумовлює значну суспільну увагу до таких осіб. Їх називають бенефіціарними власниками якщо вони мають або можуть здійснювати вирішальний вплив на прийняття рішень у рамках того чи іншого бізнесу, а також, не без цього, отримують прямо або опосередковано отримують дохід від діяльності таких компаній[1]. Не менш актуальним є також і оподаткування осіб з високими статками або як їх позначають англійською мовою high-net-worth individual. Звичайний огляд статей Податкового кодексу говорить про розмаїття об’єктів оподаткування, і на жаль не всі вони будуть відображені у декларації пересічного українця. Що позитивно, такі об’єкти оподаткування є, і якщо гарно старатися можуть з’явитися у всіх.

Проблемним є питання того, що особи з високими статками часто користуються можливостями податкового планування. Не випадково Д. Гетьманцев[2] говорить про існування суспільного договору між владою та громадянами який полягає у тому, що представники першої сторони крадуть гроші з державного бюджету та державне майно, а громадяни у свою чергу ухиляються від сплати податків. Маємо надію, що така ситуація змінюється завдяки протидії корупції, реформам судової влади та правоохоронних органів тощо. Щодо платників податків то тут існує конфлікт між правовою поведінкою та її економічним змістом і їх сприйняттям з боку платника податків. Звісно ми стоїмо на позиції, що дотримання правових норм є найвищою мірою справедливості та безумовною гарантією суспільного добробуту. Та як відомо суспільство складається із єдності різних індивідів з власними поглядами.

Припущення, що всі не задекларовані чи великі та надзвичайно великі доходи отримані незаконно є апріорі невірним і несправедливим. Проте страх втрати своїх доходів та майна змушував багатьох платників податків вигадувати різні способи оптимізації податкового навантаження прямо або опосередковано (під час порятунку бізнесу від рейдерства інколи отримувалася ще й додаткова вигода у вигляді зменшення податкового навантаження). Водночас нові міжнародні правила, що забезпечують безперешкодний обмін податковою інформацією та спрощення доступу фіскальних органів до банківської таємниці роблять приховування доходів за кордоном доволі вартісним (дорожчим за імовірну податкову вигоду), неефективним та ще й до того може завдати шкоди репутації. Це звісно не про тих хто має доходи від злочинної діяльності, корупції і є учасниками дорогих інвестиційних програм з отримання громадянства за кордоном.

Коли в Україні запроваджувалося антикорупційне декларування багато скептиків говорили, що це дуже складно і може стати джерелом інформації для грабіжників, однак прозорість у публічному секторі є значно більшою цінністю. Особливий підхід до оподаткування осіб з високими статками обумовлений значною диверсифікацією доходів, втратами податкових надходжень при їх приховуванні та забезпеченням соціальної справедливості (захмарне багатство та бідність є взаємоповʼязаними явищами) щоб кожен платив суму податків адекватну його доходам.

На сьогодні в Україні відсутній ефективний механізм оподаткування доходів фізичних осіб з високими статками (high-net-worth individual). У зв’язку з цим одночасно з підвищенням ефективності заходів податкового контролю[3] необхідно стимулювати добровільне декларування доходів та активів таких осіб. У Верховній Раді зареєстровано відповідний законопроєкт з добровільного декларування активів (реєстр. № 1232 від 02.09.2019). Хоча він має певні недоліки та неузгодженості. Зокрема, може призводити до подвійного оподаткування одних і тих же доходів, збільшення витрат платників податків, пов’язаних з дотриманням податкового законодавства та ризик того що під подібну амністію потраплять злочинні доходи. Водночас не слід забувати про благородну мету яка полягає у збільшенні кількості законослухняних платників податків та зовсім незначне збільшення ВВП держави на 3% [2].

Отже Україні потрібно і далі розвивати заходи, що дозволяють урівноважити рівень податкового навантаження на платників податків та цілком на добровільних засадах повернути в економіку значні суми коштів. У цьому контексті релевантним буде досвід Аргентини, Іспанії, США та інших розвинених країн які дійшли компромісу з платниками податків та дозволили (не безкоштовно) задекларувати раніше приховані від оподаткування статки та уникнути за це відповідальності. Також слід враховувати, що якщо постає вибір між громадянством США та держави де переховуються гроші то більшість оберуть залишитися громадянами США. А як щодо громадянства України?

Список використаної літератури

1. Tymchenko L. Selezen P. The Concept of Beneficial Owner in Application of the Ukrainian Double Taxation Treaties. Juridica International. – 2016. – №. 24. – P. 55–62. URL: http://ir.nusta.edu.ua/jspui/handle/doc/1787

2. Фінансист “Слуги народу” Данило Гетманцев: Податкова амністія буде і вона буде платною. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2019/08/28/650988/ (дата доступу 12.05.2020)

3. Стародуб Д. Щодо модернізації вітчизняної системи управління податковими ризикамиу контексті світового досвіду. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика) вип. 15 2019. м. Ірпінь. С 134-142  DOI https://doi.org/10.33244/2521-1196/15.2019/134-142

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *