ФІСКАЛЬНІ СТИМУЛИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ЗА УМОВ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Пасічний Микола Дмитрович,

д.е.н., доцент

доцент кафедри фінансів

Київського національного торговельно-економічного університету

Пандемія COVID-19 має суттєві негативні наслідки через одночасне виникнення шоків пропозиції і попиту. По-перше, внаслідок скорочення обсягів виробництва, по-друге, через зниження ділової активності та доходів економічних агентів, що дестимулює споживчий та інвестиційний попит. Фіскальна політика неодноразово використовувалась як інструмент забезпечення макроекономічної стабілізації та економічного розвитку [1]. За сучасних умов застосовуючи бюджетні й податкові інструменти має надаватись: 1) підтримка і стимулювання зайнятості; 2) виділятись цільова фінансова допомога економічним агентам, які найбільш постраждали від наслідків пандемії; 3) підтримка науковим дослідженням, фармацевтичній галузі та сфери громадського здоров’я у цілому; 4) стимули щодо розбудови інфраструктури, покращення якості навколишнього середовища, розвитку транспортної галузі які є детермінантами забезпечення ендогенного економічного розвитку; 5) підтримка місцевим бюджетам для забезпечення їх збалансованості з огляду на те, що за їх рахунок фінансується широкий спектр необхідних суспільних послуг.

Прийнято вважати, що для ідентифікації програм фіскальних стимулів універсальним виміром є флуктуація показника питомої ваги циклічно скоригованого первинного балансу бюджету в ВВП, при чому за умов глибокої рецесії коливання даного індикатору перевищує 1,5–2,0% ВВП для емерджентних економік та 4,0–5,0% для країн з розвинутою економікою. У попередньому дослідженні [2] нами визначено, що найбільш результативні експансіоністські фіскальні стимули, що призводять до відновлення та пожвавлення економічного зростання у трирічному періоді з моменту імплементації цих стимулів забезпечується за рахунок одночасного зниження вагового показника податкових надходжень та збільшення питомої ваги первинних видатків. Враховуючи вищевикладене, доцільною є розробка та реалізації системних заходів податкового і бюджетного стимулювання економіки. Емерджентні економіки характеризуються дещо звуженим фіскальним простором, тобто мають менші можливості щодо застосування стимулюючих заходів в контексті подолання наслідків пандемії. Особливі рестрикції накладає розмір державного боргу на перспективу та тривалість реалізації фіскальних стимулів, їх загальну результативність. Базовими принципами їх імплементації в практичну площину ми вбачаємо: своєчасність, тимчасовість, цільову спрямованість, координованість. Рішення щодо формування фіскальної політики приймаються із часовим лагом, враховуючи інерційність її розробки можна констатувати невисоку частоту структурних змін політики в залежності від економічної динаміки. Загалом фіскальні стимули репрезентують наслідки прийнятих рішень владних інституцій відповідно до минулої, а не перспективної економічної ситуації [3]. Зазначене явище можна спостерігати як для розвинутих економік, так і для країн, що розвиваються. Під своєчасністю варто розуміти часовий дедлайн реалізації податкових заходів з початку ІІІ кварталу поточного року, не враховуючи законодавчий імператив принципу стабільності оподаткування в умовах рецесії. Принцип тимчасовості полягає у накладенні обмежень на функціонування пропонованих поправок до податкового законодавства 12–15 місяців. Цільова спрямованість у загальних рисах описана вище, більш деталізовані пропозиції пропонуємо в наступній редакції.

  1. Надання безповоротної фінансової підтримки суб’єктам економічної діяльності для збереження наявних робочих місць. Дана ініціатива має ґрунтуватись на детермінованих державою критеріях, зокрема щодо галузі економічної діяльності, середньої заробітної плати та чисельності працівників. Щодо податкової складової стимулювання зайнятості – доцільно звільнити від справляння єдиного соціального внеску та збільшити рівень податкової соціальної пільги до рівня мінімальної заробітної плати на період 24 місяців для цільової категорії безробітної молоді, віком до 18 до 25 років, які протягом останніх 6 місяців є безробітними, та закінчили освітній заклад.
  2. Підтримка незахищених верств населення та суб’єктів економічної діяльності. Виплата мінімальної заробітної плати домогосподарствам, річні доходи яких менші за 120 тис. гривень, зазначаємо, що даний захід є актуальним в період карантину. Надати стабілізаційні кредити підприємствам за рахунок державних банків під «знижену» ставку за рахунок коштів бюджету.
  3. Підтримку наукових досліджень необхідно здійснити: а) шляхом збільшення цільових асигнувань з бюджету під замовлення держави, особливо що стосується досліджень щодо розробки вакцини проти коронавірусної хвороби, так і програми відновлення економіки; б) забезпечення податкового стимулювання науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок. Надання податкової знижки на виконання науково-дослідних робіт, що надає фіскальні стимули до модернізації технологій, підвищення ступеню координації наукового з реальним сектором економіки. Фармацевтична галузь потребує застосування нульової ставки податку на додану вартість для таргетованої групи препаратів і медикаментів, що застосовуються у Протоколі Міністерства охорони здоров’я щодо лікування коронавірусної хвороби (COVID-19), а також певного медичного обладнання. Можливим є пролонгація звільнення від оподаткування акцизним податком спирту етилового денатурованого, що використовується для медичних і дезінфікуючих цілей із дотриманням контрольних процедур за його виробництвом і обігом.
  4. Надання податкових стимулів щодо вітчизняного виробництва енергозберігаючих технологій та транспортних засобів, які відповідають високим технологічним стандартам, це може стосуватись використання понижених ставок податку на додану вартість і акцизного податку (окремо для транспортних засобів). Збільшення обсягів видатків на фінансування інфраструктурних об’єктів, що є продуктивними і мають високий мультиплікативний ефект.
  5. Забезпечення збалансованості місцевих бюджетів, що потребує виділення додаткових обсягів міжбюджетних трансфертів. Використання податкових пільг для місцевих податків і зборів є обмеженим без використання компенсаторних заходів центральних органів виконавчої влади.

Особливого значення набуває питання ідентифікація складової бюджетних видатків, яка має найвищий позитивний ефект для стимулювання економіки. Селекція видатків в контексті критерію продуктивності має враховувати граничний рівень вагового показника таких видатків у ВВП та в загальній структурі видаткової частини бюджету. Для недопущення ситуації зниження боргової стійкості при реалізації заходів фіскального стимулювання економіки необхідним є їх злагоджена координація з монетарною політикою. Координованість складових державної фінансової політики дозволить утримати цінову стабільність та підвищити результативність макроекономічного регулювання в у мовах рецесії.

Список використаних джерел:

  1. Auerbach, A. J., & Gorodnichenko, Y. (2017). Fiscal stimulus and fiscal sustainability National Bureau of Economic Research. 23789. Retrieved from http://www.nber.org/papers/w23789.pdf
  2. Chugunov I., Pasichnyi M. Fiscal stimuli and consolidation in emerging market economies. Investment Management and Financial Innovations. 2018. 15(4). 113–122.
  3. Romer, C. D., and Romer D. H. (2010). The Macroeconomic Effects of Tax Changes: Estimates Based on a New Measure of Fiscal Shocks. American Economic Review, 100 (3), 763–801.

3 коментарі до “ФІСКАЛЬНІ СТИМУЛИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ЗА УМОВ ПАНДЕМІЇ COVID-19”

  1. З автором слід погодитися, публічні інституції не можуть залишитися осторонь проблеми подолання рецесії. Особливо з урахуванням того, що частина її проявів — прямий наслідок рішень уряду, в т.ч. вимушених рішень і заходів.
    Райдужних сподівань немає, але, за умов імплементації пропонованої схеми, можливий значущий результат.

  2. Фіскальне стимулювання економічного розвитку в умовах пандемії має стати одним із вагомих інструментів підтримки вітчизняного бізнесу. При вимушеному обмеженні підприємницької діяльності, а особливо в частині малого і середнього бізнесу, необхідно оперативно поєднувати заходи бюджетної та податкової політики з метою сприяння адаптації платників податків до складних умов ведення бізнесу. Саме тому тематика наукових досліджень у даному напрямку є своєчасною та актуальною.

  3. В умовах обмеженості бюджетних ресурсів, надзвичайно актуальними є пропозиції автора щодо того, що фіскальні стимули для бізнесу мають носити строковий характер, бути цільовими, своєчасними, тимчасовими та зкоординованими в рамках пакету заходів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *