ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ФЕРМЕРСЬКИХ ТА СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Тулуш Леонід Дмитрович,

к.е.н., доцент, старший науковий співробітник,

завідувач відділу

Радченко Оксана Дмитрівна,

к.е.н., доцент, старший науковий співробітник,

провідний науковий співробітник відділ фінансово-кредитної та податкової політики

Національний науковий центр «Інститут агарної економіки»

Досвід подолання криз, з якими стикалася Україна, свідчить, що за рахунок ресурсів аграрної галузі стримується падіння всієї економіки. Агровиробники відносно впевненіше адаптуються до несприятливих умов, в силу особливості основного ресурсу – землі, нееластичного попиту на продукцію, можливості самозабезпечення шляхом ведення натурального господарства. При значних економічних дисбалансах переходу з планової на ринкову економіку саме завдяки фермерським та селянським господарствам вдалося стабілізувати галузь, оскільки їх діяльність сприяла гарантуванню продовольчої безпеки, за виробництвом деяких соціально важливих видів продукції – понад  95%. Тому ймовірно, що така закономірність проявлятиметься і в умовах сучасної безпрецедентної кризи і держава має залучити весь арсенал засобів для виживання малого аграрного підприємництва.

Для подолання наслідків, викликаних пандемією коронавірусу Урядом прийнято пакет податкових пільг для бізнесу в законі №3220. Зокрема, внесена низка змін до Податкового кодексу України та інші закони: збільшено межу доходів для платників єдиного податку; орендарів тимчасово звільнено від плати за землю та податку на нерухомість; бізнес звільнено від застосування деяких штрафних санкцій; запроваджено мораторій на проведення певних видів перевірок тощо. Проте діяльність фермерських і селянських господарств не підпадає під більшість цих податкових пом’якшень.

В умовах запровадження карантину для подолання наслідків пандемії COVID-19 основні ризики, які несе супутня їм фінансова криза, для аграрної сфери, це погіршення цінової кон’юнктури, утруднений доступ до фінансових ресурсів, проблеми з логістикою і реалізацією, ринком землі, інвестиційним кліматом і державною аграрною політикою. Відповідно до викликів необхідні адекватні запобіжні заходи, з метою гарантування продовольчої безпеки, захисту підприємництва, сільських громад та населення.

Якщо загалом на економіку України додаткові потреби у зовнішньому фінансуванні, що виникли у зв’язку з поширенням коронавірусу, становлять на кінець квітня близько $3,5-4 млрд, які Уряд розраховує отримати від міжнародних кредиторів, зокрема сума запозичень від МВФ планується близько $9 млрд, то на аграрний сектор, за нашими розрахунками, потрібно близько 5-7 % цих коштів, пропорційно структурі фінансових ресурсів за останні роки.

Коронакриза, за першими узагальненнями експертів [3], неоднаково впиває на аграрних товаровиробників, у залежності від масштабів їх виробництва, місця розташування, каналів реалізації, відносини з державою та джерелами фінансування. Результати експрес-опитування, яке провела Європейська Бізнес Асоціація серед представників малого та мікробізнесу – учасників проекту Unlimit Ukraine свідчать, що в Україні через запровадження карантину у зв’язку з пандемією коронавірусу може закритися кожен п’ятий малий бізнес. Ймовірно, з коштів основної позики фермерам і селянським господарствам дістанеться мало, адже останні навіть не завжди зареєстровані як підприємці, є неформальними. Тому для України ЄС виділив пакет підтримки малого і середнього бізнесу, де  61 млн євро передбачено для підтримки економіки, 20 млн євро – для підтримки малих і середніх підприємств, 25 млн євро – малих фермерських господарств [5]. Крім того, Україна в 2021 році отримає перший транш у розмірі 26 млн євро і  передбачених  51 млн євро за програмою «Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства і малих фермерських господарств в Україні» [6].

Попри наміри виділити допомогу, в той же час Асоціація фермерів і кооперативів Копа-Когека (COPA-COGECA) виступає проти  надання будь-яких подальших пільг для товарів, що експортуються Україною або відновлення автономних торгових заходів, оскільки сільськогосподарське співтовариство Європи постраждало від наслідків введення санкцій проти РФ і прямі втрати виробників вже досягають понад 10 млрд євро, а ситуація ускладнюється значним падінням цін на деякі сільськогосподарські товари і карантинними заходами, пов’язаними з пандемією [1].

На пряму бюджетну підтримку фермерським і селянським господарствам особливо розраховувати теж не доводиться. Хоч «карантинна» редакція державного бюджету на 2020 рік обійшлась без скорочення аграрних видатків, і передбачені  4,2 млрд грн підтримки мають бути розширені, дофінансовані та спрощені для доступу до фінансування насамперед малих виробників, та у травні обіцяно повернути заборгованість за бюджетною підтримкою 2019 року, але механізми розподілу недосконалі,  вагомої підтримки надати не можуть.

Дещо кращі прогнози з програмами пільгового кредитування. Очікується, що прийнятий Закон про ринок землі №2178-10 дозволить налагодити кредитування під заставу землі, створити для фермерів стандартизовані банківські кредитні продукти. На програму здешевлення кредитів передбачається виділити 1,2 млрд грн: компенсація відсотків за кредитами для сільськогосподарських підприємств, які мають щорічний оборот до 20 млн грн, у розмірі до 1,5% облікової ставки НБУ, кінцева вартість кредиту для сільгоспвиробника не перевищуватиме 5%;  компенсація відсотків за кредитами, залученими на розвиток тваринництва, у тому числі вівчарства, козівництва, звірівництва, бджільництва у межах 10-15 млн грн; компенсація відсотків за кредитами, залученими під купівлю земель для всіх форм господарювання, з сумою компенсації відсотків до 5 млн грн на рік.

Щодо загального стану фінансових ресурсів малого підприємництва, то необхідно утримати на достатньому рівні їх доходи різними преференціями. Доходи у багатьох виробників істотно зменшилися, оскільки сезонні надходження в основному з середини серпня, витрати залишилися практично незмінними (насіння, корми, паливо, послуги), а додалися витрати по організації виробничих процесів. Питома вага малого підприємництва у загальній структурі аграрних фінансових ресурсів досить вагома (40% в середньому за останні 6 років). При цьому слід врахувати, що навіть у 2019 році кількість збиткових підприємств з групи великих (фінансові ресурси 14%) та середніх (фінансові ресурси 45%) сягнула 21,6% проти 12,9 % у 2018 році, практично подвоїлась. Тобто галузь уже мала значні проблеми, а структура попиту при коронакризі зміниться дуже істотно, і «не для всіх підгалузей агробізнесу ці зміни будуть позитивними» [4].

Іншими заходами державної підтримки має бути допомога в організації логістики та кооперування. Малі фермерські та селянські господарства в умовах карантину зіткнулися з проблемами закупівель і поставок, паралізацією каналів збуту. Як зазначають оператори ринку, «продажі замороженої та свіжої плодоовочевої продукції вже знизилися в середньому на 60-70% у порівнянні з показниками 2019 року. Більше того, зниження ціни на ранні овочі та ягоди також суттєво позначилося на прибутках фермерах. Станом на кінець квітня, свіжа плодоовочева продукція подешевшала в середньому на 30-40% по відношенню до показників минулого сезону» [7].

Із закриттям внутрішніх ринків значно утруднено збут продукції, адже наприклад 80% городини, плодоовочевої продукції, молока вироблялося сімейними домогосподарствами, а продавалася вона виключно через аграрні ринки. Відтак через карантинні заходи вони не мають можливості нормального збуту, зростає собівартість, а населення не може купувати продукти вітчизняного виробництва за доступними цінами [2] через значну втрату доходів та вимушене безробіття. Для фермерських і селянських господарств необхідно ряд додаткових заходів логістичного спрямування – зокрема масові, організовані за державною участю закупівлі м’ясної, молочної та сільськогосподарської продукції, або організація їх зберігання, як це уже реалізовано у ЄС [8]. В цьому зв’язку  у ФАО зазначають, що перевага буде у тих країн, які повістю забезпечать населення власними продуктами харчування і не залежатимуть від імпорту або експорту [4].

Висновки. Утримання рівноваги українського агросектору в умовах коронакризи можливе за умови достатніх державних стимулів внутрішнього і зовнішнього спрямування. Якщо для великого і середнього бізнесу були наявні,  розробляються і запроваджені суттєві заходи – вони можуть скористатися відтермінуванням або мораторієм на певні види податків на час карантину, то для малого необхідні додаткові преференції шляхом розширення доступу до фінансування, зокрема дієву державну фінансову підтримку, кредитування, допомогу в логістиці, кооперуванні та ін. Для агросектору випробовування постало своєрідним стимулом, який відкриває нові можливості, виступаючи каталізатором давно назрілих змін у галузі та генеруючи реалізацію вагомого потенціалу малого підприємництва через його структурну організацію.

Рекомендації. Державна підтримка фермерських та селянських господарств для подолання наслідків пандемії COVID-19 має полягати у системі скоординованих заходів. 1. Необхідно завершити процес переміщення дрібних товаровиробників у формальне нормативне поле, з метою підтримки їх доходів, соціального забезпечення, структурного врахування у економічних балансах, виведення з тіні частини аграрного виробництва, зменшення процесів самоексплуатації. 2. Малому бізнесу, що працює на правах юрособи, допоможуть податкові канікули на кілька місяців у вигляді звільнення від сплати єдиного податку четвертої групи, а також підтримка в частині зниження ЄСВ на період карантину. 3. Сприяння більш ефективному використанню коштів міжнародної допомоги для малого аграрного бізнесу, що виділяється для України міжнародними фондами. 4. Використання для агросектору загалом тих же важелів, що й для підтримки економіки, але з врахуванням сезонності виробництва, циклічності вкладень коштів і надходження виручки та якнайбільш повного згладжування розриву у цих процесах. 5. Назріла потреба реформувати планування і розподіл бюджетної підтримки галузі. Треба врахувати, що підтримка малого фермерства та селянських господарств значною мірою стосується підтримки розвитку сільських територій, тому варто розділяти кошти підтримки на виробництво і на сільський розвиток. 6. Значними резервами підтримки володіють місцеві бюджети, роль яких надалі буде тільки зростати. Необхідна апробація нових механізмів взаємодії держави і малого підприємництва, формат яких диктується самим часом. 7. Підтримка самоорганізації малого аграрного підприємництва, що проявляється у належних формах кооперування, створення різних гарантійних фондів, асоціацій по збуту та переробці продукції.

Список використаної літератури

  1. Європейські фермери виступили проти розширення присутності України на ринку Електронний ресурс. URL: https://agri-gator.com.ua/2020/05/06/ievropejski-fermery-vystupyly-proty-rozshyrennia-prysutnosti-ukrainy-na-rynku/
  2. Звєрєва К. Кооперативний підхід може врятувати фермерів від збитків під час карантину Електронний ресурс. URL: https://agri-gator.com.ua/2020/04/23/kooperatyvnyj-pidkhid-mozhe-vriatuvaty-fermeriv-vid-zbytkiv-pid-chas-karantynu-kateryna-zvierieva/
  3. Надзвичайна ситуація в Україні та перспективи для АПК Електронний ресурс. URL: https://agropolit.com/spetsproekty/714-nadzvichayna-situatsiyi-v-ukrayini-ta-perspektivi-dlya-apk
  4. Накормить всех и самим с голоду не умереть Електронний ресурс. URL: https://zn.ua/ariculture/nakormit-vseh-i-samim-s-goloda-ne-umeret-352057_.html
  5. Сайт Кабінету міністрів України. 190 мільйонів євро від ЄС підтримають систему охорони здоров’я, малий та середній бізнес і найбільш вразливі групи населення Електронний ресурс. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/dmitro-kuleba-190-miljoniv-yevro-vid-yes-pidtrimayut-sistemu-ohoroni-zdorovya-malij-ta-serednij-biznes-i-najbilsh-vrazlivi-grupi-naselennya
  6. Угода між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу “Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства та малих фермерських господарств в Україні” від 28.01.2020 р. Електронний ресурс. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU20011?an=2&hide=true&snippet_id=snippet_222436
  7. Через цьогорічні збитки частина фермерів не зможе почати новий сезон Електронний ресурс. URL: https://business.ua/news/10011-cherez-tsogorichni-zbitki-chastina-fermeriv-ne-zmozhe-pochati-novij-sezon
  8. Coronavirus: Commission announces exceptional measures to support the agri-food sector Електронний ресурс. URL: https://ec.europa.eu/commission/ presscorner/detail/en/IP_20_722

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *