ФІСКАЛЬНІ ЗАХОДИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19 КРІЗЬ ПРИЗМУ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ

Задорожня Ліна Адамівна,

к.е.н., завідувач відділу  дослідження міжнародної податкової конкуренції

НДІ фіскальної політики

Університету державної фіскальної служби України

Світова криза, спровокована пандемією COVID-19, стимулювала держави у короткі терміни розробляти пакети фіскальних і монетарних рішень для мінімізації негативних наслідків. Україна є державою, що намагається впроваджувати комплексні та багатосторонні рішення з використанням досвіду розвинених держав. Втім, залишається питання, чи наявні для цього достатні фінансові ресурси.

За оцінками МВФ розбалансованість державних фінансів у 2020 р. лише посилиться і загальносвітовий бюджетний баланс складатиме –9,9 % ВВП (для розвинених економік цей прогноз становить –10,7 % ВВП, для держав, що розвиваються, та з середнім рівнем доходів –9,1 % ВВП, а для держав-виробників нафти –7,6 % ВВП) [2]. Це також визначає і заходи, які вживаються на загальнодержавних рівнях та податковими службами зокрема.

Звіт щодо відповіді податкових служб, які є членами CIAT, IOTA або OECD вказує на те, що більшість досліджених податкових служб імлементовано плани щодо сприяння безперервної діяльності бізнесу, в т.ч. й таких, що базуються на стандартах ISO 22301 [1].

Рекомендовані заходи для податкових служб, розроблені для держав, що є членами Африканського форуму податкових адміністрацій, передбачають наступне [4]:

– оцінювання ризиків;

– планування сценаріїв;

– використання електронних (цифрових) каналів для комунікації з платниками;

– подовження дедлайнів для подачі податкових декларацій (рекомендовано або персоніфікований підхід, за якого доброчесним платникам пропонуватимуть більш лояльні строки, або із визначенням конкретних сценаріїв: 1) всі декларації повинні бути подані до певної дати; 2) всі щомісячні декларації повинні заповнюватися поквартально до певної дати; 3) усі щоквартальні декларації повинні заповнюватися двічі на рік; 4) податкові служби повинні розглянути можливість подовження часових лімітів для інших випадків: випуску інвойсу, інформування контролюючого органу щодо зміни адреси тощо);

– гнучкість сплати зобов’язань (розстрочка протягом певного періоду або припинення платежів за певний період і застосовуватися як до всіх платників, так і до окремих секторів економіки);

– призупинення застосування штрафів і пені;

– призупинення контрольних заходів та заходів стягнення (повне або часткове призупинення діяльності у цих напрямах, але продовжуючи здійснювати оцінювання ризиків невиконання норм податкового законодавства);

– пришвидшення повернення податків, пріоритизація вирішення питань, пов’язаних із товарами першої необхідності;

– тимчасове зниження податкових ставок;

– застосування податкових пільг (як вирахувань, так і знижок для підприємств і фізичних осіб з врахуванням ступеня впливу на них пандемії);  

– використання податкових знижок у розмірі частки від визначеного податку, застосовування звільнення від сплати ПДВ чи нульової ставки для товарів першої необхідності, застосування правил до благодійної допомоги для подальшого вирахування її сум;

– призупинення авансових платежів;

– перегляд цільових показників податкових доходів та застосування інших заходів.

Загалом, для порівняння фіскальних заходів України з іншими державами було відібрано держави, що мають населення більше 10 млн осіб (тобто виключено острівні держави та ряд розвинених держав, як-от Австрію та Данію), а потім із держав, що залишилися, було обрано дві групи за класифікацією Світового банку – держави з високим доходом та держави із доходом нижче середнього (до яких належить і Україна), що представлено на рис. 1.

Рис. 1.  – Розподіл досліджуваних держав із населенням більше 10 млн осіб

Джерело: складено автором.

Відповідно до даних МВФ [3], усі досліджувані держави вжили фіскальні заходи. Втім, є суттєва різниця у їх масштабі та фінансуванні. Зокрема, у державах із високим доходом ці заходи є комплексними і часто більші 10 % ВВП (у Австралії 10,2 %, Бельгії 14,7 %, Чехії 18 %, Німеччині 27,9 %, Італії 26,4 %, Японії 21,1 %, Польщі 12 %, Швеції 8,1–13,8 %, США 14,5 %). Цікаво, що держави із високим доходом точно оцінюють витрати на боротьбу із кризою, тоді як лише половина відібраних держав із доходом нижче середнього надає оцінки витрат як частку ВВП (зокрема, Єгипет 1,8 %, Індонезія 2,8 %, Індія 0,9 %, Кенія 0,4 %, Марокко 2,7 %, Філіппіни 0,15 %, Сенегал 7 %, Туніс 1,8 %, В’єтнам  1 %, Замбія 3,5 %). Основні витрати спрямовуються на підтримку тимчасово безробітних, посилення спроможності сфери охорони здоров’я та забезпечення ліквідності бізнесу (як малих і середніх підприємств, так і великих компаній, в т.ч. й банків). Окрім того, ряд держав із високим рівнем доходу спрямовує частину коштів на допомогу іншим державам через МВФ, Світовий банк тощо, тоді як держави із доходом нижче середнього найчастіше є реципієнтами такої допомоги.

Варто зазначити, що в жодній з досліджених держав із високим рівнем доходу не було анонсовано необхідності проведення податкової реформи. При цьому у Індонезії та Кенії розглядаються такі можливості. Це додатково вказує на важливість стабільності податкової системи та необхідності вживання всіх заходів щодо упередження її розбалансування. Тим не менше, довша тривалість кризи зумовлюватиме пошук більш жорстких і результативних податкових рішень для забезпечення стабільності публічних фінансів, в т.ч. й в Україні.

Список використаних джерел

  1. CIAT/IOTA/OECD (2020), Tax Administration Responses to COVID-19: Business Continuity Considerations, OECD, Paris. URL: https://www.iota-tax.org/sites/default/files/documents/publications/tax_administration_responses_to_covid-19_business_continuity_considerations.pdf (date of access: 22.04.2020).
  2. Fiscal Monitor. Chapter 1 Policies to Support People During the COVID-19 Pandemic. URL: https://www.imf.org/en/Publications/FM/Issues/2020/04/06/fiscal-monitor-april-2020 (date of access: 22.04.2020).
  3. Policy responses to COVID-19. URL: https://www.imf.org/en/Topics/imf-and-covid19/Policy-Responses-to-COVID-19#U (date of access: 30.04.2020).
  4. Suggested COVID-19 measures for tax administrations. URL: https://irp-cdn.multiscreensite.com/a521d626/files/uploaded/COVID-19%20Measures%20Final%20English.pdf (date of access: 22.04.2020).

Одна думка про “ФІСКАЛЬНІ ЗАХОДИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19 КРІЗЬ ПРИЗМУ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *