НАПРЯМИ ПІДТРИМКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ, СПРИЧИНЕНОЇ ПАНДЕМІЄЮ COVID-19

Борейко Наталія Миколаївна,

к.е.н., старший науковий співробітник відділу розвитку податкового та митного аудиту,

НДІ фіскальної політики

Університету ДФС України

Параниця Надія Володимирівна,

к.е.н., доцент,

доцент кафедри управлінського обліку, бізнес-аналітики та статистики,

ННІ обліку, аналізу і аудиту

Університету ДФС України

Упродовж тривалого часу в Україні та світі спостерігається стабільне зростання ринку електронної комерції. Однак, спалах пандемії коронавірусу COVID-19, спричинивши глобальну економічну кризу, у тому числі позначився й на діяльності суб’єктів господарювання у сфері електронної комерції.

В умовах, що склалися уряди всіх країн докладають зусиль для підтримки суб’єктів господарювання. В Україні, зокрема, з метою підтримки вітчизняних суб’єктів господарювання прийнято ряд невідкладних заходів серед яких часткове послаблення фіскального тиску (шляхом упровадження податкових пільг та звільнення від оподаткування операцій з постачання товарів, що є необхідними для здійснення заходів щодо подолання пандемії, запровадження мораторію на проведення податкових перевірок тощо [1]). Однак, зважаючи на те, що поки масштабність втрат бізнесу та держави внаслідок кризи, спричиненої пандемією у повному обсязі оцінити складно, експерти наголошують на необхідності державної підтримки для бізнесу щонайменше на найближчі кілька років.

На початок 2020 року до спалаху пандемії обсяги електронної комерції в Україні складали близько 4 % від загального ринку роздрібної торгівлі в країні. За підсумками 2019 року в Україні обсяг ринку електронної комерції становив понад 97 млрд грн, з них фізичних товарів та послуг продано на суму понад 76 млрд грн, що на 17 % більше порівняно з 2018 роком. За прогнозами фахівців у 2020 році очікується збільшення обсягів купівлі-продажу товарів у мережі Інтернет до понад 87 млрд грн (або 15 %). Варто зазначити, що у світовому масштабі обсяги ринку електронної комерції у 2019 році становили понад 3,3 трлн дол. США, що на 531 млрд дол. США більше порівняно з 2018 роком. За прогнозами аналітиків ринку очікується, що у 2020 році обсяги продажів становитимуть понад 3,8 трлн дол. США [2; 3].

З усіх секторів електронної комерції в Україні найбільш поширений вид B2C – бізнес – споживачу (англ. – Business-to-Consumer), представлений, переважно, у вигляді інтернет-магазинів та маркетплейсів, де здійснюється продаж товарів кінцевому споживачу. В Україні рівень довіри до здійснення покупок у мережі Інтернет зміцнився і вже кожен третій інтернет-користувач купує товари он-лайн [4]. Зі спалахом пандемії та введенням карантинних заходів значна частина споживачів переорієнтувалась на купівлю товарів (робіт, послуг) онлайн. Тож електронна комерція на відміну від інших сфер господарської діяльності змогла гідно «балансувати» та вистояти в умовах кризи, хоча і з певними втратами.

Зважаючи на екстериторіальність здійснення операцій у сфері електронної комерції, а також глобальний масштаб кризи, значна частина суб’єктів цієї діяльності відчула на собі негативний вплив пандемії та карантинних заходів. У більшості випадків ризики пов’язані з відсутністю платежів по укладеним угодам, відмовою клієнтів від купівлі запланованих товарів (робіт, послуг), складністю налагодження поставок фізичних товарів.

За даними «Global Innovation Index 2019» упродовж останніх років Україна перебуває у списку країн з доходом на душу населення нижче середнього і станом на 2019 рік займає друге місце серед 26 країн, що увійшли до вибірки за цим критерієм (зі 130 країн світу, охоплених дослідженням) [5, с. 64]). Адже як зазначають експерти Міжнародного валютного фонду, у найвищій зоні ризику під час нинішньої кризи опиняться саме країни з низьким рівнем доходів на душу населення, та країни, що розвиваються [6].

Тому в умовах, що склалися підтримка електронної комерції на державному рівні є надважливою. За відсутності дієвих заходів щодо підтримки суб’єктів вітчизняного сегменту електронної комерції та ІТ-індустрії наслідком може бути збільшення тінізації даної сфери та відтік висококваліфікованих фахівців за кордон. Зазначене негативно впливатиме на наповнення бюджету держави.

З метою полегшення негативного впливу кризи, спричиненої пандемією, а також пошуку шляхів розширення бази оподаткування та детінізації господарської діяльності у сфері електронної комерції доцільно розглянути можливість щодо запровадження податкових канікул (відміни чи відстрочення платежів з ПДВ до кінця 2020 року), пільгового кредитування галузі, а також державної підтримки фінансування ІТ-індустрії (зокрема, шляхом державного замовлення на розробку та надання цифрових послуг). Також дієвим засобом підтримки може стати запровадження податкових канікул для новостворених суб’єктів електронної комерції, що стимулюватиме створення нових робочих місць, а відтак, сприятиме зменшенню кількості безробітних в Україні, та у подальшому позитивно відобразиться на наповненні бюджету держави.

Суттєвим послабленням впливу кризи на суб’єктів електронної комерції може стати зниження ставки ПДВ на окремі види діяльності у сфері ІТ-технологій, які на сучасному етапі є найбільш затребуваними (наприклад, розробка програмного забезпечення для надання послуг он-лайн (онлайн освіта, онлайн медицина, онлайн зайнятість тощо). Державною підтримкою може стати й збільшення (до 50 %) частки авансових платежів для суб’єктів електронної комерції, що задіяні у забезпеченні постачання товарів (робіт, послуг) для потреб держави на період подолання наслідків пандемії.

Список літератури

  1. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): Закон України від 17.03.2020 № 533-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua.
  2. Редих Э. Рынок электронной коммерции: каким он был в 2019 и каким будет в 2020. Бизнес Цензор. 2020. 14 января. URL: https://biz.censor.net.ua/resonance/3169606/rynok_elektronnoyi_kommertsii_kakim_on_byl_v_2019 _i_kakim_budet_v_2020.
  3. Борейко Н.М. Специфіка електронної комерції у вітчизняному сегменті мережі Інтернет.Бізнес-навігатор. Вип. 1 (57). 2020. URL: http://business-navigator.ks.ua/
  4. Іщенко А. Покупки в Інтернеті: стали відомі найпопулярніші в українців товари. Сьогодні. 2020. 20 січ. URL: https://www.segodnya.ua/ua/ukraine/pokupki-v-internete-nazvany-samye-populyarnye-u-ukraincev-tovary-1389792.html.
  5. The global innovation index 2019. Cornell University, INSEAD, WIPO. 2019. 78 c. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2019-chapter1.pdf.
  6. Сайт Міжнародного валютного фонду. URL: https://www.imf.org/en/ News/Articles/2020/04/07/sp040920-SMs2020-Curtain-Raiser

3 коментарі до “НАПРЯМИ ПІДТРИМКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ, СПРИЧИНЕНОЇ ПАНДЕМІЄЮ COVID-19”

  1. Із ростом електронної комерції та розвитком послуг поштової доставки спостерігають й негативні тенденції – розповсюдження нелегальної продукції, зокрема продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Інтернет-магазинах, що суперечить нормам чинного законодавства, а тому є неприпустимим. В умовах скорочення доходів населення, зумовленими пандемією COVID-19, попит на таку продукцію скоріше всього буде зростати. Тому, поряд із стимулювальними заходами підтримки розвитку електронної комерції має стати посилення державного регулювання та контролю за діяльністю суб’єктів
    електронної комерції та служб доставки.

  2. Електронна комерція стала дуже необхідною та актуальною для споживачів, в умовах кризи, яку неодхідно розвивати та підтримувати на державному рівні.
    Вважаю доцільним запровадження податкових канікул не тільки для суб’єктів господарювання у сфері електронної комерції та інших субєктів, що допоможе ім вистояти в нелегких умовах, визваних пандемією.

  3. Електронна комерція сьогодні мало чим відрізняється від звичайної підприємницької діяльності, вірніше остання уже рідко здійснюється без продажів за допомогою інтернет рсурсів. Насправді коли ми будемо говорити про пільги для електронної комерції їх зможуть реально використати лише великі маркетплейси та гіганти типу гугл чи фейсбук так як вони прямо займаються такою діяльністю у той час як звичайні підприємці просто здійснюють свої звичайні операції, які не потребують додаткового порядку оподаткування окрім чесності. Тому для сфери яка і так активно розвивається не завдяки, а всупереч будь-якій державній діяльності, пільги протипоказані як ураженому вірусом – антибіотики. Підтримка може відбуватися лише щодо онлайн освіти, онлайн продажів, розвитку мережі покриття широкосмуговим інтернетом і то у форматі проектів для розвитку малого бізнесу який розвиває локальні мережі, забезпечення та підтримки кібер безпеки.

    Щодо алкогольних товарів то тут і згоден і ні. Підакцизні товари нічим не відрізняються від інших товарів, крім звісно умовами продажу. Держава в силі сама визначати, що є підакцизним товаром (цукор, солодка вода, чи гігієнічні палочки (ще та халепа для екології)) тут слід говорити, що онлайн продажі посилюють споживання будь-чого. Людина звикає до отримання швидкого задоволення шляхом купівлі, особливо якщо інформація про товар гарно запакована під конкретного споживача. Реклама вистрибує як той клоун з коробки, проте на відміну від дитячої іграшки вона точно знає як сподобатися конкретному споживачу, краще ніж він сам знає його справжнього. Тому для зниження негативних наслідків торгівлі підакцизними товарами потрібно щоб онлайн платформи та маркет плейси обмежували таку конкретно запаковану рекламу підакцизними товарами для споживача який колись обдумував купівлю пляшки спиртного на свято, адже таким споживачем може виявитись наприклад школяр.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *