АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК НА СОЛОДКІ БЕЗАЛКОГОЛЬНІ НАПОЇ

Кравченко Інна Сергіївна

молодший науковий співробітник

НДІ фіскальної політики

Університету ДФС України

В умовах скорочення податкових надходжень до бюджету внаслідок кризи, зумовленою пандемією коронавірусу, актуальним є пошук додаткових об’єктів оподаткування. До них можна віднести солодкі безалкогольні напої, оподаткування яких є складовою комплексної стратегії ВООЗ з запобіганню неінфекційним захворюванням (далі – НІЗ). Від таких заходів можна отримати не лише фіскальний ефект, а й соціальний, який полягає у скороченні споживання солодких безалкогольних напоїв, які сприяють розвитку діабету та ожиріння.

Використання податків на солодкі безалкогольні напої є однією з рекомендацій «Глобального плану дій з профілактики неінфекційних захворювань і боротьби з ними на 2013–2020 роки» ВООЗ.[1]

Їх ефективність підтверджується на основі сучасних наукових знань, фактичних даних та аналізу досвіду країн, вони створюють стимули покращення поведінки, поліпшують доступність до здорового харчування та заохочують до споживання більш здорових харчових продуктів та перешкоджають споживанню шкідливих.

Нині багато країн світу працюють над впровадженням податкових стимулів до покращення здоров’я населення, особливо після успішного оподаткування тютюнових виробів. Встановлено, що податки та дотації достатньо ефективно впливають на купівельну поведінку, коли застосовуються до солодких безалкогольних напоїв.

Солодкі безалкогольні напої (SSBs) – це напої, що містять додані калорійні підсолоджувачі, такі як сахароза, кукурудзяний сироп з високим вмістом фруктози або концентрати фруктового соку. До них відносяться, але не обмежуються ними, карбонати, фруктові напої, спортивні напої, енергетичні та вітамінні напої, підсолоджений холодний чай і лимонад.

Оподаткування солодких безалкогольних напоїв запроваджено в таких країнах як, Бельгія, Данія, Ірландія, Іспанія регіон Каталонії, Латвія, Норвегія, Португалія, Хорватія, Франція, Фінляндія, Угорщина, Мексика, Філіппіни, Таїланд, ОАЕ. Найбільш ефективно такий податок функціонує у Франції, Фінляндії та Угорщини.

Так, у Франції акцизний податок на напої з додаванням цукру та штучних підсолоджувачів, включаючи газовані напої, морси, ароматизовані води та «легкі» напої запроваджений з 1 січня 2012 року. До напоїв застосовується фіксована ставка незалежно від вмісту цукру. Спочатку ставка податку становила 7,16 євро за 100 літрів, та у 2015 році збільшилася до 7,53 євро (0,081 дол. США /літр). Податок стягується з виробників, переробників, імпортерів.

З 2013 року надходження від акцизного податку є цільовими та спрямовуються на національне медичне страхування. За даними дослідження Nutrinet, яке проводилося для управління охорони здоров’я у 2013 році, споживання газованих напоїв зменшилося серед молоді, серед групи населення з низьким рівнем доходу та серед домогосподарств з підлітками.

У 2014 році надходження до бюджету становили близько 300 мільйонів євро. Податок мав позитивний характер впливу на придбання, споживчу поведінку, з точки зору охорони здоров’я і загалом добре сприйнявся населенням.

З 2011 року акцизний податок у Фінляндії справляється відповідно до Закону про акцизні збори на солодощі, морозиво та безалкогольні напої від 17 грудня 2010 року (1127/2010). Для безалкогольних напоїв – включаючи фруктові соки, мінеральну воду та лимонад застосовуються багаторівневі ставки податку в залежності від вмісту цукру, або його відсутності. Наприклад, ставка податку становить 0,27 євро (0,30 дол. США) за літр для напоїв з вмістом цукру, або 0,12 євро (0,129 дол. США) за літр для напоїв, що не містять цукру.

Акцизні податки, перш за все були введені для отримання надходжень до державного бюджету, але їх потенційний вплив на здоров’я та споживання теж враховувався. Платниками податку є склади та зареєстровані вантажоодержувачі, особи, які імпортують товари, що підлягають оподаткуванню, за межами Європейського Союзу або отримують їх у процесі господарської діяльності з іншої держави-члена.

Податок на солодкі безалкогольні напої накладає значне адміністративне навантаження на платників податків, що потрапляють у сферу його дії. Хоча вплив податку, споживання та здоров’я не було офіційно досліджено, проте за неофіційними даними введення податку призвело до зниження обсягу продажів та споживання безалкогольних напоїв.

В Угорщині закон про податок на товари охорони здоров’я ухвалено у липні 2011 року. Починаючи з вересня 2011 оподатковується вміст солі, цукор та кофеїн в різних категоріях їжі, готової до споживання, включаючи безалкогольні напої (такі як солодкі, штучно підсолоджені, енергетичні) та попередньо упаковані солодкі підсолоджені продукти. Цілями цього податку є: заохочувати здорові харчові звички шляхом розширення асортименту корисних товарів; заохочувати виробників до зміни складу своєї продукції; та збільшити податкові надходження, фінансування заходів з охорони здоров’я. Податок на товари охорони здоров’я – це специфічний податок за одиницю виміру, на основі вмісту цукру, солі та метилксантину в упакованих харчових продуктах. Ставка податку становить 7 форинтів (0,021 дол. США ) за літр на безалкогольні напої, та 200 форинтів (0,603 дол. США) за літр на концентровані сиропи, які використовуються для підсолоджування напоїв. Платниками податку є виробники.

Підвищення цін було основною метою до зниження споживання нездорової продукції, хоча 20–38% споживачів, незалежно від харчових категорій знизили їх споживання через усвідомлення необхідності до здорового харчування. Споживачі з поганим станом здоров’я, знизили споживання оподаткованих податком продуктів, в середньому вдвічі, порівняно з людьми, що мають більш міцне здоров’я. Більш того, 40 % виробників продуктів харчування змінили склад своєї продукції, 30 % повністю усунули шкідливі компоненти, і 70 % зменшили кількість шкідливих компонентів.

Отже, податок на товари з охорони здоров’я досяг своїх цілей у галузі охорони здоров’я. 58–73 % населення у 2014 році зменшило споживання нездорової їжі, виробники продуктів харчування та напоїв змінили склад продукції, податкові надходження були майже повністю реалізовані.

На відміну від успішних практик застосування податків на солодкі безалкогольні напої, існують країни, в яких податок впроваджено невдало. До таких країн відносяться Еквадор, Єгипет, Таїланд. Проблеми, з якими стикнулись країни пов’язані з тим, що не було розуміння, що саме потрібно оподатковувати, податок встановлений на низькому рівні, що неефективно вплинуло на поведінку споживачів, був відсутній моніторинг та оцінка впливу на здоров’я, в деяких випадках відсутня політична підтримка, проблеми в реалізації фіскальної політики від надмірного тиску з боку промисловості, так у відсутності правозастосовного потенціалу.

Досвід таких країн, таких як Мексика та США (Берклі Штат Каліфорнії) доводять, що, незалежно від тиску з боку промисловості, будь-яка протидія оподаткуванню може бути подолана за допомогою добре спланованої медіа-кампанії за участю широкої коаліції прихильників, здатності реагувати на пропаганду індустрії напоїв, і достатніх ресурсів.

Аналіз світового досвіду оподаткування підсолоджених солодких безалкогольних напоїв та продуктів харчування засвідчив, що податкові інструменти впливають на ринок харчових продуктів; створюють стимули для зниження рівня неінфекційних захворювань та дозволяють збільшити надходження до бюджету. Встановлено, що ціни на продукти харчування та напої значно впливають на рішення споживачів щодо придбання продукції. Відповідно, податки діють як механізм впливу на поведінку споживачів  та стимулюють їх купувати більш здорові продукти харчування, що у кінцевому випадку знижує пов’язані з харчуванням фактори ризику НІЗ. Також вони можуть впливати на зміну стимулів виробництва та виготовлення здорової продукції або менш здорової. Із збільшенням податків, закупівельна ціна певних продуктів збільшується і споживачі, таким чином зменшують свої покупки. Отже, виробники можуть виробляти менше оподатковуваної продукції або змінювати склад продуктів харчування для поліпшення якості поживних речовин їх продукції.

Визначено, що більшість країн впровадили податки із специфічною ставкою на основі вмісту цукру, а окремі з адвалорною /відсоток від вартості товару/. Відповідно до досліджень акцизного оподаткування тютюнових виробів, специфічні ставки на відміну від адвалорних, є більш ефективними. У країнах, податки які обчислюються виходячи з вмісту поживних речовин мають більший вплив, оскільки вони розрізняють варіанти оподаткування на основі вмісту поживних речовин у межах категорії продукту, можуть використовуватися для стимулювання споживачів до заміни альтернативами та одночасно заохочувати виробників до формулювання зміни складу продукції.

Впровадження акцизного податку на солодкі безалкогольні напої в Україні, з урахуванням стратегічних положень, рекомендацій ВООЗ та  кращих практик країн світу дозволить залучити додаткові податкові надходження до бюджету та стане ключовою складовою комплексної стратегії просування здорового харчування та профілактики і боротьби з НІЗ.

Список використаної літератури

1. Global action plan for the prevention and control of noncommunicable diseases 2013-2020 Copenhagen. WHO Regional Office for Europe. 2014: http://www.euro.who.int.

3 коментарі до “АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК НА СОЛОДКІ БЕЗАЛКОГОЛЬНІ НАПОЇ”

    1. А також сприятиме заходам охорони здоров’я…nакі податки є однією з рекомендацій ВООЗ, які направлені на запобігання нездоровому харчуванню та компенсацію зростаючих економічних витрат пов’язаних із ризиками для здоров’я, зокрема ожиріння, карієс, розвиток серцево-судинних захворювань, діабет другого типу, рак кишечника тощо.

  1. Доброго дня!
    Можливо варто спочатку впровадити акцизний податок лише на енергетичні напої? За результатами надходжень буде вимальовуватися загальна картинка, а саме: податок стимулює на ведення здорового способу життя населення чи працює лише як наповнювач бюджету.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *