РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХОДІВ ПОДОЛАННЯ ЕПІДЕМІЇ

Кудряшов ВасильПавлович,

доктор економічних наук, професор,

завідувач відділу державних фінансів,

ДННУ “Академія фінансового управління”

Поширення кризових явищ вимагає запровадження заходів швидкого реагування з метою подолання наслідків пандемії, не допускаючи при цьому погіршення фінансової стабільності та поширення рецесії, водночас потребують застосування компенсатори  підтримки економічного зростання та рівня життя громадян України.

Фіскальна політика в період карантину не повинна провокувати погіршення фінансової стабільності (зростання темпів інфляції, різких змін валютного курсу, утримання високих процентних ставок на фінансових ринках, погіршення показників платіжного балансу). З іншого боку, необхідним є застосування механізмів підтримки ділової активності, збільшення фінансування закладів охорони здоров’я, недопущення зниження видатків на освіту, науку, соціальні програми, а також надання послуг з боку органів державного управління.

Ризики фінансування таких заходів мають розподілятися між державою, бізнесом (у першу чергу великим та багатонаціональними корпораціями, що здійснюють операції в Україні), а також домогосподарствами  (з високими доходами). Водночас такі ризики не повинні перекладатися повністю (або у значній мірі) на малозабезпечені та середні прошарки населення шляхом допущення стрибків інфляції, зниження валютного курсу, погіршення умов кредитування, а також підвищення рівня оподаткування доходів (з використанням прямих та непрямих податків). Такі механізми не впроваджені у належній мірі в Україні,  а тому  задачі ресурсного забезпечення витрат в період проведення карантину переважно покладаються на органи державного управління.

З метою вирішення таких задач у складі державного бюджету на 2020 р. створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19. Видатки фонду та витрати в рамках фінансування державного бюджету спрямовуються на забезпечення заходів запобігання виникненню,  поширенню, локалізацію та ліквідацію епідемій, доплати медичним працівникам, надання грошової допомоги громадянам окремих категорій, фінансування трансфертів Пенсійному фонду України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, поповнення резервного фонду державного бюджету та ін.

У новому варіанті закону про державний бюджет на 2020 р.[1] збільшено видаткову частину державного бюджету на 7,14%, водночас доходи зменшено на 10,93%. При цьому показники надання та повернення кредитів практично не зазнали значних змін. За таких умов граничний обсяг дефіциту державного бюджету установлено у сумі  298,40 млрд грн. 

В аспекті коригування витратної частини бюджету (для вирішення задач ресурсного забезпечення фінансування заходів подолання наслідків епідемії) доцільним є проведення огляду витрат, порядок проведення якого регламентується БКУ (ст. 20) та розпорядженням КМУ від 03.03. 2020 р.[2] Такі огляди мають за мету виявлення резервів економії бюджетних коштів (неефективних та неактуальних видатків) та здійснення перерозподілу зекономленого ресурсу на інші пріоритетні напрями діяльності.Зокрема, вивільнення ресурсу внаслідок скорочення окремих категорій видатків (надмірні виплати, премії та надбавки  політикам, високо посадовцям, членам спостережних рад, субсидії державним корпораціям).

Покращення мобілізації доходів до державного бюджету потребує застосування заходів, спрямованих на обмеження тіньових операцій, збільшення надходжень за рахунок підвищення навантаження на надвисокі доходи (що значно перевищують середні показники оплати праці),  застосування заходів підтримки легального бізнесу засобами податкового адміністрування, запровадження програм попередження ухилень від оподаткування. Важливого значення набувають також питання збільшення неподаткових надходжень: відрахувань до державного бюджету від державних монополій, перерахування дивідендів державними корпораціями, надходжень від передачі державних активів в оренду, отримання коштів від конфіскації майна корупціонерами та ін.

Важливого значення набувають питання внесення змін до структури фінансування державного бюджету. Згідно закону про державний бюджет 2020 для покриття дефіциту державного бюджету надходження (в рамках фінансування державного бюджету) залучаються переважно шляхом збільшення запозичень. Їх плановий обсяг (порівняно з першим варіантом закону) збільшено на 75,99%, у тому числі, внутрішні позики зростають на 63,37%, а зовнішні – на 97,94%. В цілому ресурс, мобілізований з використанням запозичень досягне (за підсумками 2020 р.) 642,66 млрд грн. З них на погашення зобов”язань буде використано 53,84% ресурсу, а останню його частину 296,65 млрд грн передбачено спрямувати на фінансування бюджетного дефіциту.  Різко зменшено (у 24 рази) заплановані обсяги залучення ресурсу у формі надходжень від приватизації державного майна.

В аспекті проведення активних операцій сальдо змінено з негативного на позитивне: обсяг витрат перекривається надходженнями, що забезпечуються шляхом повернення коштів з депозитів та продажу цінних паперів (2,00 млрд грн), а також залишку бюджетних коштів (0,04 млрд грн). Водночас не змінилися показники придбання цінних паперів (у більшості випадків такі операції здійснюються з метою бюджетної підтримки державних корпорацій).

Змінені також показники граничного обсягу державного боргу, яких заплановано досягнути за підсумками 2020 р. Їх суму збільшено на 16,70%. Водночас не установлено граничного показника гарантованої державної заборгованості, а також загальної суми надання державних гарантій (такі показники містилися у першому варіанті закону, проте були вилучені з останнього затвердженого варіанту).

До заходів коригування обсягів та структури ресурсної бази, що залучається в рамках проведення фінансування державного бюджету слід віднести:

Запровадити зміни до фіскального правила  балансування бюджету (БКУ, ст. 14)  стосовно показника дефіциту державного бюджету щодо можливостей їх недотримання (з визначенням коридору відхилень) у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Передбачити механізми та процедури відновлення прийнятих показників балансування державного бюджету у після кризові періоди.

Внести до законодавства положення щодо допущення перевищення установленого критичного рівня державної заборгованості у разі прийняття рішень парламентом щодо необхідності таких змін у зв’язку з непередбачуваними подіями, що вимагають збільшення обсягу ресурсу на основі розміщення запозичень.

Забезпечити імплементацію фіскальних правил шляхом внесення належних змін до нормативної бази, створення  необхідної інституціональної структури та забезпечення контролю за здійсненням управлінських рішень з боку парламенту, неурядових фінансових інституцій та спеціалізованих громадських установ.

Передбачити обмеження щодо недопущення заміщення запланованих обсягів мобілізації ресурсу від приватизації державного майна (у разі невиконання планових показників) за рахунок розміщення додаткових запозичень.

Установити граничні рівні доходності державних запозичень (як на внутрішньому, так і зовнішньому фінансових ринках) та коридори їх допустимих змін з метою обмеження тиску з обслуговування боргу на  видаткову частину державного бюджету. Прийняти програму зниження ризиків управління розміщенням державних позик на внутрішньому та зовнішньому фінансових ринках.

Внести до законодавчої бази з питань розроблення та виконання державного бюджету критерії щодо надання бюджетної підтримки державних корпорацій та державних установ з метою підвищення контролю за застосуванням ОВДП для вирішення таких задач (для обмеження накопичення державної заборгованості).


[1]Закон України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (редакція від 18.04.2020 р. – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-20

[2]Про проведення у 2020 роціоглядіввитрат державного бюджету в окремих сферах. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 березня 2010 р. № 212-р. – https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-provedennya-u-2020-roci-oglyadiv-vitm030320rat-derzhavnogo-byudzhetu-v-okremih-sferah

Одна думка про “РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХОДІВ ПОДОЛАННЯ ЕПІДЕМІЇ”

  1. Доброго дня, Василь Павлович.

    МВФ збирається надавати нам кредит, але по суті цими коштами ми просто погасимо борги і відсотки які мають бути сплачені у поточному році. За такого сценарію ми можемо покрити дефіцит бюджету?

    Дякую

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *