АКЦИЗНЕ ОПОДАТКУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УМОВАХ КРИЗИ

Тартачник Ніна Георгіївна,

науковий співробітник НДІ фіскальної політики

Університету ДФС України

Держава це складний механізм зі значною кількістю взаємопов’язаних утворень, які, взаємодіючи між собою та із зовнішнім середовищем, формують певну соціально-економічну систему, необхідну для функціонування суспільства.

Існує ряд визначень поняття «держава». Одне з них характеризує державу як особливу форму організації суспільства, його внутрішня організація, структура соціальних відносин, засіб їх упорядкування і забезпечення безперешкодного існування. [1, с-318] За іншим – держава – це суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів зі спиранням, у разі потреби, на легальний примус. [2] Держава – це особлива форма організації життєдіяльності суспільства на визначеній кордонами території  яка характеризується наявністю системи органів управління примусу та здатністю видавати загальнообов’язкові правила поведінки – юридичні норми. [3]

Зважаючи на ці та інші  визначення поняття «держава»  в різних наукових джерелах, вона, по своїй суті, виступає базовим інститутом, який покликаний формувати та підтримувати ефективну дієвість суспільства на певній визначеній території. Однак, для цього держава як інституція повинна мати певні повноваження та ресурси, необхідні для реалізації передбачених  функцій. Тому, в той час як повноваження визначаються на основі своєрідної домовленості з суспільством, закріпленим певним договором у вигляді законодавчої системи, то, в свою чергу, ресурси мають акумулюватись через фіскальні механізми.

Одним із таких фіскальних механізмів виступає система акцизного оподаткування. Так, науковці під акцизним оподаткуванням розуміють обкладення податками у вигляді надбавки до ціни переважної кількості або окремих видів товарів, робіт чи послуг залежно від напрямів бюджетно-податкової політики окремої держави [4, с. 180]. Ще існує думка, що інститут акцизного оподаткування визначається як система правових норм, що впорядковують поведінку формальних платників і фактичних носіїв акцизного податку та механізмів її реалізації щодо трансакції частини доходів платників податку до бюджету держави для забезпечення задоволення інтересів різних соціальних груп і регулювання соціально-економічних процесів у країні [5, с. 6].

Таким чином, держава, встановлюючи акцизний податок перш за все передбачає наповнення державного бюджету та забезпечення покриття видатків. Перевага акцизного оподаткування для виконання державою фіскальної функції полягає в стабільності надходжень та незначній залежності їх від фінансових можливостей окремих категорій споживачів. Крім того, саме віднесення до підакцизних лише окремих груп товарів передбачає, що таке оподаткування виконує не лише фіскальну, а також регулятивну та розподільчу функції, що особливо важливо в умовах економічної кризи, адже це дозволяє державі швидко і адекватно реагувати на зміни в економіці.

За своєю суттю акцизне оподаткування передбачає:

  • встановлення (підвищення) ставок акцизного податку на тютюнові вироби та алкогольну продукцію, що певною мірою зменшує їх споживання та в свою чергу позитивно впливає на здоров’я населення;
  • перерозподіл фінансових ресурсів, отриманих від сплати акцизного податку на пальне на забезпечення захисту навколишнього середовища та ремонт автошляхів;
  • перерозподіл коштів одних платників податків на користь інших через встановлення акцизу на предмети розкоші, що сприяє певній фіскальній справедливості та забезпеченню соціальної рівноваги.

Таким чином, акцизне оподаткування має значний регулятивний та розподільчий потенціал, оскільки держава через вплив на виробництво, обіг та споживання підакцизних товарів може впливати на ті чи інші процеси в суспільстві, на певні галузі та окремих товаровиробників.

Варто зазначити, що об’єктивна необхідність здійснення державою заходів з регулювання виробництва, обігу і споживання підакцизних товарів набуває важливості в період економічної кризи та падіння макроекономічних показників. Це пояснюється тим, що процес виробництва, обігу та споживання підакцизних товарів охоплює як суб’єктів великого бізнесу (великі товаровиробники), так і представників середнього та малого бізнесу (сфера торгівлі), а також кінцевих споживачів такої продукції (населення).

В період кризи, з одного боку, держава зацікавлена в зростанні надходжень, що передбачає збільшення ставок оподаткування, з іншого – суб’єкти сфери виробництва, сфери обігу та споживачі теж знаходяться в складних економічних умовах. Це вказує на суперечливість фіскальної функції акцизного податку, при цьому зростає значимість регулятивної функції.

Тому має бути виважений підхід до встановлення та зміни ставок акцизного податку в період кризи. В першу чергу це пояснюється специфікою підакцизних товарів, оскільки вони не є товарами першої необхідності, проте, мають порівняно невисокий рівень еластичності попиту. Зважаючи на це, держава може отримувати додаткові надходження при певному підвищенні ставок податку навіть в період кризи. Однак, слід зважати, що у випадку збільшення ставок оподаткування існує висока ймовірність зростання тіньового ринку підакцизних товарів.

Отже, найбільш важливим та водночас складним завданням держави є  досягнення балансу між сукупністю заходів в межах фіскальної функції та ефективністю інструментів регулятивної функції акцизного оподаткування.

Література

1. Інституціонально-інформаційна економіка : підручник / [А. А. Чухно та ін.] / за ред. А. А. Чухна. – К. : Знання, 2010. – 687 с.

2. Держава: поняття та ознаки. Види форм правління, державного устрою та державного правового режиму (форм держави) https://osvita.ua/vnz/reports/law/9803/

3. Теорія держави і права. Головко О.М.  Погрібний І. М., Навчальний посібник. 2010.–  276с.

4. Трансформація акцизної політики України: монографія / [Коротун В. І., Брехов С. С., Новицька Н. В. та ін.]; за заг. ред. В. І. Коротуна. – Ірпінь: видавництво Національного університету ДПС України, 2015. – 404 с.

5.  Хлєбнікова І.І. Фіскальні та регулятивні ефекти акцизного оподаткування в Україні : автореф. дис. канд. екон. наук : 08.00.08. Ірпінь, 2018. 20 с.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *