ВИКОРИСТАННЯ РИЗИКООРІЄНТОВАНИХ ІНСТРУМЕНТІВ МИТНОГО КОНТРОЛЮ В КОНТЕКСТІ СПРОЩЕННЯ МИТНИХ ПРОЦЕДУР

Брендак Аліна Іванівна,

начальник відділу вдосконалення системи

управління ризиками Департаменту таргетингу

та профілювання митних ризиків,

Державна митна служба України,

м. Київ

Дослідження підходів до регулювання міжнародної торгівлі в сучасних умовах показує про подальшу тенденцію до спрощення процедур міжнародної торгівлі для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з метою мінімізування адміністративних перепон та технічних бар’єрів у сфері здійснення ЗЕД. Зокрема, за результатами прийняття Конвенції про гармонізацію та спрощення митних процедур (оновленої), Рамкових стандартів забезпечення безпеки та спрощення міжнародної торгівлі (SAFE Framework), Угоди СОТ про спрощення світової торгівлі (ATF) передбачено істотне спрощення процедур міжнародної торгівлі шляхом зниження частки митних оглядів і перевірок, прискорення часу випуску товарів, самостійного накладання митного забезпечення, митного оформлення товарів та транспортних засобів на території суб’єктів ЗЕД або в іншому місці, дозволеному митницею, без безпосередньої участі посадових осіб митниць.

Саме тепер унаслідок посилення зовнішніх загроз та фінансової нестабільності у більшості розвинутих країн світу постала необхідність розробки ефективної системи митного контролю, яка б враховувала як інтереси суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо спрощення міжнародної торгівлі, так національні інтереси щодо забезпечення безпеки (фінансової, економічної, соціальної тощо). З цією метою у багатьох країнах почали реалізовувати заходи, спрямовані на забезпечення скоординованої та ефективної діяльності національних митних адміністрацій, постійно вдосконалюються інструменти митного контролю, а саме: у провідних країнах світу митні адміністрації відмовляються від тотального контролю за суб’єктами ЗЕД, що передбачає втручання посадових осіб митниць в їх операційну діяльність. Сьогодні все більшого поширення відповідно до міжнародних конвенцій та угод набувають ризикоорієнтовані інструменти митного контролю, які передбачають можливість прогнозування потенційних випадків порушення митного законодавства з використанням системи аналізу ризиків, проведення аналітично-пошукової роботи та виявлення партій товарів з високим ступенем ризику тощо. За таких умов особливої актуальності набувають інструменти націлювання на ризики, які належать до інтелектуальних механізмів митного контролю та дозволяють виявляти та моніторити партії товарів з високим ступенем ризику [1].

У 2019 р. відповідно до міжнародних рекомендацій та угод було внесено низку змін у вітчизняне митне законодавство щодо реформування системи надання спрощення суб’єктам ЗЕД. Зокрема, Законом України № 141-IX від 02.10.2019 р. «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів» [2] та Законом України «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи» № 78-IX від 12.09.2019 р. [3], істотно впорядковано питання щодо функціонування авторизованого економічного оператора (типи, критерії надання, спеціальні спрощення та переваги, оцінка відповідності підприємства критеріям АЕО, моніторинг та повторна оцінка відповідності підприємства критеріям АЕО); запровадження інституту авторизованого вантажовідправника та авторизованого вантажоодержувача (дозвіл на застосування спеціального транзитного спрощення, особливості здійснення митних формальностей при застосуванні спеціального транзитного спрощення); запровадження процедури випуску за місцезнаходженням, можливість подання спрощеної митної декларації та самостійного накладення пломб спеціального типу, формалізації процедури пост-митного контролю тощо.

Водночас міжнародний досвід надання спрощень суб’єктам ЗЕД з високим ступенем довіри свідчить про можливість отримання певних спрощень поза межами інституту авторизованого економічного оператора. Одним з таких видів спрощень для сумлінних суб’єктів ЗЕД є зменшення селективності профілів ризику АСУР під час митного контролю шляхом використання в АСУР суб’єктоорієнтованих критеріїв. Використання зазначеного підходу шляхом застосування автоматизованого розподілу суб’єктів господарювання буде здійснюватися за результатами перевірки на відповідність встановленим критеріям із використанням інформаційних технологій, зокрема АСУР, при цьому планується використання митної, податкової та іншої інформації, наявної в базах даних ДМСУ. Для суб’єктів господарювання залежно від їх відповідності визначеним критеріям та їх значенням планується застосування відповідних коефіцієнтів зменшення частки визначення АСУР необхідності проведення митного огляду та/або додаткової перевірки документів.

У цьому контексті було внесено зміни до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, відповідно до якого суб’єкти господарювання оцінюються на відповідність визначеним критеріям автоматизовано у кожному конкретному випадку на момент здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів. Перелік критеріїв, за якими передбачається здійснення автоматизованого розподілу суб’єктів господарювання, оприлюднюється ДМСУ на своєму веб-сайті.

Список використаних джерел

  1. Управління митними ризиками: теорія та практика: монографія/ за заг. ред.: І.В. Несторишен та В.А. Туржанський. Ірпінь-Хмельницький, ФОП Стрихар А.М., 2018. 314 с.
  2. Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів» № 141-IX від 02.10.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/141-20 (дата звернення: 11.05.2020).
  3. Закон України «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи» № 78-IX від 12.09.2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/78-IX (дата звернення: 13.05.2020).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *