ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Пасічник Юрій Васильович,

д-р екон. наук, професор,

провідний науковий співробітник

відділу фінансово-кредитної та податкової політики,

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»

Пандемія коронавірусу, яка на початку 2020 р. охопила всі країни світу, висвітлила багато внутрішньо національних проблем, зокрема і продовольчу. У цьому контексті з’ясуємо, наскільки ця проблема є актуальною для України, для чого проаналізуємо динаміку сальдо імпорту та експорту продукції агропромислового комплексу (рис.1).

Рисунок 1 – Динаміка імпорту та експорту продукції агропромислового комплексу України (млрд дол США)
Джерело: [1, C. 8].

 

Оцінюючи цю динаміку, звернемо увагу на позитивне сальдо, яке має тенденцію до збільшення, водночас більш ґрунтовний аналіз цих показників, викликає певні сумніви щодо доцільності імпорту в обсягах 5-7 млрд дол США (або 130-160 млрд грн) продовольства, зважаючи на значні вітчизняні продовольчі потенційні можливості. У цьому контексті з’ясуємо більш детально, структуру найбільш значимих продуктів цього комплексу (табл. 1).

Таблиця 1 – Динаміка імпорту та експорту окремих видів харчової продукції

Види продукції, тис тонн 2017 2018 2019
імпорт експорт імпорт експорт імпорт експорт
Велика рогата худоба, жива 3,2 26,2 1,1 21,9 1,3 28,3
М’ясо великої рогатої худоби, свіже 0,2 12,3 0,2 15,7 0,2 14,1
Свині живі 0,6 2,9 1,6 0,9 0,8 1,1
Свійська птиця, жива 2,9 0,01 3,4 0 3,5 0
Сири 10,0 9,1 13,7 8,3 20,5 6,5
Картопля 3,8 17,6 5,7 22,2 207,1 5,6
Помідори 34,7 20,9 55,4 15,2 62,7 8,5
Огірки 9,1 4,2 12,6 4,3 11,9 3,4
Овочі сушені 2,5 0,04 2,7 0,1 3,5 0,1
Виноград 47 0,1 39,6 0,1 53,6 0,1
Пшениця 3,7 17313 4,0 16374 2,4 18542
Борошно пшеничне 4,3 442,6 10,4 305,4 2,3 330,8
Кукурудза 36,5 19393 37,4 21440 30,9 28088
Насіння соняшнику 24,8 73,3 29,9 58,7 29,6 76,8

Джерело: [2, С. 8].

Аналізуючи ці показники звернемо увагу на доволі відчутне переважання експортних поставок сировинної продукції, із доволі незначною часткою готових до вживання продуктів, а імпортовані  види продукції могли б практично у повному складі вирощуватись або виготовлятись в Україні. Для з’ясування подібної ситуації із овочами у першому кварталі 2020 р проаналізуємо відповідні обсяги (табл. 2).

Таблиця 2 – Обсяги експорту та імпорту свіжих овочів в Україні

  Продукція Експорт Імпорт
Вага нетто, тонн Вартість, тис дол США Вага нетто, тонн Вартість, тис. дол США
Картопля 354 164 120 369 21 621
Помідори 288 787 21 686 20 934
Цибуля 7 793 1 639 7 253 5 545
Капуста 2 814 809 6 607 5 117
Салат-лутук і цикорій 1 3 400 5 095
Морква, ріпа, столові буряки, редька, селера 1 195 376 712 468
Огірки, в т.ч. корнішони 718 1 252 9 032 8 415
Інші овочі свіжі 690 472 12 066 15 032
Разом 13 852 5 500 181 125 82 245

Джерело: [2].

Пандемія корона вірусу щодо України висвітлила парадоксальну ситуацію – в супермаркетах продавались імпортні овочі по цінах, які до двох разів перевищували відповідні ціни до початку карантину, водночас наші сільгоспвиробники на могли її реалізувати, і подекуди, цей врожай пропав. Оскільки близько 85% цієї продукції вирощується у господарствах населення, а обсяги вирощування і збуту до цього часу формувались стихійно без наявної інформації для цих учасниках ринку з вагомим впливом на них зарубіжних виробників, складається загрозлива ситуація щодо продовольчої безпеки України, коли динамічно зростаючі обсяги імпортної продукції більш низької якості та вищої цінової пропозиції витісняють із вітчизняного ринку українського виробника, а наші «трудові мігранти» виїжджають в інші країни збирати врожай, який також надходить в Україну. Саме тут проявились всі наявні проблеми агропромислового комплексу – відсутність профільного міністерства, відсутність стратегії розвитку сільськогосподарських галузей, неврегульованість внутрішніх зв’язків між сільгоспвиробниками, логістичними, торгівельними структурами.

Для суттєвого поліпшення цієї ситуації пропонується розробити Національну електронну інформаційно-торгівельну систему, яка буде охоплювати всіх виробників овочів, фруктів, ягід, баштанних та відповідні логістичні, торгівельні і банківські структури для системної організації їх взаємодії з метою пріоритетності продаж цієї продукції в Україні,а також експортних поставок. В Україні є певний досвід, і відповідно, фахівці, зокрема в Інституті аграрної економіки Національної академії аграрних наук України по розробці подібних проектів та функціонують окремі електронні торгівельні майданчики локального характеру. Суть цієї Системи полягає у тому, що на національному рівні формується баланс вітчизняної продукції з надлишками  або дефіцитом по регіонам, а в аналітичному блоці з використанням технологій штучного інтелекту приймаються відповідні рішення.

Подібних аналогів в Україні та у світі не виявлено, але має бути впроваджено, оскільки це питання національної продовольчої безпеки.

Список використаної літератури

1. Демчак І.М., Митченок О.О., Трофімова Г.В. та ін. Зовнішньоторговельний обіг продукції АПК. НДІ «Украгропромпродуктивність». К., 2019. 50 с.

2. Митна статистика. Державна фіскальна служба України. URL: http://sfs.gov.ua/ms/ (дата звернення: 22.05.2020).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *