УДОСКОНАЛЕННЯ ЧИННОЇ ПРАВОВОЇ БАЗИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТА ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРАХ – ПРІОРИТЕТСИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ

Покотиленко Руслан Вікторович,

канд. екон. наук, завідувач відділом

інформатизації наукової діяльності,

Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ;

провідний фахівець  відділу маркетингу та перспективних технологій,

Університет ДФС України;

Амоша Олена Олександрівна,

канд. екон. наук, старший науковий співробітник

відділу проблем соціальної політики,

Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ

Історичні передумови забезпечення національної безпеки в економічній та інформаційній сферах виникають водночас із набуттям державної незалежності та становленням загального процесу державотворення в країні, уявленням нею основ власної національної безпеки та необхідності її забезпечення, пріоритетності захисту інтересів країни. В Україні першим узагальнюючим документом в сфері забезпечення національної безпеки стала Концепція (основи державної політики) національної безпеки України [1]. Прийняття Концепції національної безпеки України було значним кроком у системі державотворення та заява про принципи існування держави для світової спільноти. В преамбулі до Концепції визначається її призначення для всіх сфер національної безпеки, а саме для поєднання підходів до формування відповідної законодавчої бази, підготовки доктрин, стратегій, концепцій, державних і відомчих програм.

Зміст положень щодо економічної безпеки мав послідовний характер – було визначено пріоритетний національний інтерес, система загроз національній безпеці в економічній сфері та основні напрями забезпечення економічної безпеки. Серед значної кількості економічних інтересів до складу пріоритетних національних інтересів був виділений найважливіший – створення самодостатньої соціально орієнтованої ринкової економіки. Він є сполученням досягнення пріоритетів людського розвитку та економічної незалежності. Загрози національній безпеці в економічній сфері на етапі формування Концепції було систематизовано та відокремлено. Поряд з економічною набула розвитку й інформаційна безпека. Було визначено загрози національній безпеці в інформаційній сфері та напрями забезпечення інформаційної безпеки.

Нормативно-правовим підґрунтям реалізації Концепції основ державної політики) забезпечення національної безпеки України було передбачено розробку на впровадження цільових стратегій та доктрин за основними сферами національної безпеки країни. Так ще у 1995 р. Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України ініціював розробку Концепції економічної безпеки України. Координатором та розробником цього документу виступило Міністерство економіки України. У серпні 1995 р. цей документ було розроблено, але офіційного статусу він так і не набув і досі. Держава й досі, у 2020 році ще немає офіційно затверджених концептуальних та стратегічних основ економічної безпеки. Інститутом економічного прогнозування НАН України у 1999 р. була здійснена спроба її розробки і була видана Концепція економічної безпеки України [2], але вона так і залишилась у статусі наукового видання, а не проекту законодавчого документу. Тривалий час у Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України велась розробка Програми забезпечення економічної безпеки України, яка, як і Концепція, так і не вийшла зі стану проекту. Радою безпеки та оборони України було підготовлено варіант проекту Стратегії забезпечення економічної безпеки України, який планувалося доопрацювати та прийняти. Втім, документ так і не вийшов зі стану проекту. Аналогічна ситуація спостерігалась із адресними документами сфери забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері. Держава досі не має стратегій забезпечення економічної та інформаційної безпеки країни.

У 2003 р. проблематика національної безпеки в Україні набула законодавчого підґрунтя. Було прийнято Закон України «Про основи національної безпеки України» № 964-IV від 19.06.2003 р. [3]. Ним також було окреслено коло національних інтересів країни, коло основних загроз та напрямів забезпечення економічної та інформаційної безпеки.

В рамках реалізації законодавчої бази з національної безпеки 26 травня 2015 року Указом Президента України № 287/2015 було затверджено Стратегію національної безпеки України [4]. В ній визначено коло загроз економічній безпеці країни та загрози національній безпеці в інформаційній сфері. Зокрема, до загроз економічній безпеці безпосередньо відноситься: поширення корупції, її укорінення в усіх сферах державного управління;слабкість, дисфункціональність, застаріла модель публічних інститутів, депрофесіоналізація та деградація державної служби;здійснення державними органами діяльності в корпоративних та особистих інтересах, що призводить до порушення прав, свобод і законних інтересів громадян та суб’єктів господарської діяльності; монопольно-олігархічна, низькотехнологічна, ресурсовитратна економічна модель; відсутність чітко визначених стратегічних цілей, пріоритетних напрямів і завдань соціально-економічного, воєнно-економічного та науково-технічного розвитку України, а також ефективних механізмів концентрації ресурсів для досягнення таких цілей;високий рівень «тонізації» та криміналізації національної економіки, кримінально-кланова система розподілу суспільних ресурсів;деформоване державне регулювання і корупційний тиск на бізнес;надмірна залежність національної економіки від зовнішніх ринків; неефективне управління державним боргом; зменшення добробуту домогосподарств та зростання рівня безробіття; активізація міграційних процесів унаслідок бойових дій; руйнування економіки та систем життєзабезпечення на тимчасово окупованих територіях, втрата їх людського потенціалу, незаконне вивезення виробничих фондів. Загрози інформаційній безпеці склали: ведення інформаційної війни проти України; відсутність цілісної комунікативної політики держави, недостатній рівень медіа-культури суспільства. Напрями скасування загроз економічній та інформаційній безпеці Україні визначено Стратегією в кореспонденції з колом небезпек визначених сфер національної безпеки держави.

В 2018 р. законодавчі основи забезпечення національної безпеки України набули нового правового підґрунтя. Було прийнято оновлений варіант Закону України «Про національну безпеку України» [5]. Але в ньому окремого поділу національної безпеки вже не міститься. Цей факт суттєво знижує потенціальну ефективність системи державного управління у визначенні небезпек в економічній та інформаційній сферах та напрямів їх подолання. Втім, згідно з дорученням Президента України на реалізацію положень чинного Закону Національним інститутом стратегічних досліджень було підготовлено проект Стратегії національної безпеки України, який було розглянуто Радою національної безпеки та оборони України 17 січня 2020 р. Положення цієї стратегії передбачають, що Стратегія національної безпеки є основою для розроблення інших документів стратегічного планування: стратегії воєнної безпеки; стратегії громадської безпеки та цивільного захисту; стратегії розвитку ОПК; стратегії економічної безпеки; стратегії екологічної безпеки; стратегії інформаційної безпеки; стратегії кібербезпеки; національної розвідувальної програми; стратегії зовнішньої політики; стратегії державної безпеки, контррозвідки та боротьби з тероризмом.

Таким чином, скоріше прийняття Стратегії національної безпеки України, розробленої Національним інститутом стратегічних досліджень при Президенті України має стати правовим базисом до формування сегментарних стратегій та доктрин за основними сферами забезпечення національної безпеки держави. Особливого значення це набуває через необхідність скорішого впровадження стратегій забезпечення економічної та інформаційної безпеки України.

Список використаної літератури

1. Постанова Верховної Ради України “Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України” від 16 січня 1997 р. №3/97-вр. Відомості Верховної Ради України. 1997. №10. Ст.85.

2. Концепція економічної безпеки України / кер. проекту В.М. Геєць. Ін-т. економ. прогнозування. К.: Логос, 1999. 56 с.

3. Закон України «Про основи національної безпеки України» №964-IV від 19.06.2003 р. Офіційний вісник України. 2003. №29. Ст.1433.

4. Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України» №287/2015 від 26 травня 2015 р. Офіційний вісник України. 2015. № 43. Ст. 1353.

5. Закон України «Про національну безпеку України» №2469-VIII від 15.03.2020 р. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 31. Ст.241.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *