КОРОНАВІРУС ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ НОВОГО РИНКУ ПРАЦІ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

Зуб Марія Ярославівна,

канд. екон. наук, викладач циклової

комісії фінансів, обліку і оподаткування;

Вергелес Іван Вікторович,

здобувач вищої освіти фінансового відділення, гр. ФК-40,

Хмельницький торговельно-економічний коледж КНТЕУ

 

 

Світ стрімко змінюється, руйнуючи традиційні уявлення про міжнародну безпеку і форми взаємодії між державами. Інститути багатостороннього співробітництва, на думку фахівців Міжнародного центру політичних досліджень, знаходяться в глибокій кризі. Держави все менше довіряють одна  одній. Нетрадиційні глобальні загрози зростають [1].

На даний момент, заради мінімізації втрат, окремі країни світу відкрито демонструють «національний егоїзм». Для підтвердження цього твердження досить подивитися на  стрімке поширення коронавірусної інфекції COVID-19, яке перетворилося на масштабну, реальну глобальну та одночасно національну загрозу безпеці України.

Криза, спричинена  COVID-19, переросла в економічний шок, інспірувавши  революцію на ринку праці України та світу. Так, згідно з новими даними Міжнародної організації праці, понад мільярд людей у всьому світі постраждають у фінансовому відношенні, оскільки коронавірус негативно впливає на збереження робочих місць  і на розмір заробітної плати персоналу [2].

Український ринок праці зменшується і трансформується до невпізнання. Тисячі людей в регіонах України стикнулися з раптовою невизначеністю та потенційним фінансовим крахом. Щонайменше дві з половиною тисячі чоловік в Україні щодня втрачають роботу через карантин, що впроваджений для боротьби з пандемією COVID-19. На сайтах з вакансіями кількість претендентів зросла більш ніж на половину. Згідно даних державної служби зайнятості, по всій країні за березень 2020 року безробітних стало більше на 89 тисяч. Це тільки ті, хто прийшов і зареєструвався на біржі праці. У той же час, експерти торгово-промислової палати нарахували мінімум півмільйона осіб. Якщо додати тих, хто не був працевлаштований і до карантину – загальний рівень безробіття може перевищувати два мільйони українських громадян. Теоретично, ці два мільйони осіб нині претендують на 55 тисяч вакансій – тих, що пропонує держава. Для порівняння, до пандемії коронавірусу, їх було понад 76 тисяч [3].

Згідно даних INFO SAPINENS, карантин негативно вплинув на фінанси українців. Так, 69% наших співвідчизників відчули погіршення фінансового становища; 40% українців планували пережити карантин без значних фінансових втрат; 38% людей гостро відчули негативні наслідки спалаху коронавірусу, дохід їхніх родин зменшився; 16% громадян – взагалі позбулися доходу, а 14% осіб втратили роботу. У березні 2020 року показник індексу очікуваної динаміки безробіття склав 168,9%, що на 35,5% вище за показник минулого місяця [4].

На думку окремих дослідників, в Україні збільшиться не лише офіційний рівень безробіття, але суттєво погіршиться ситуація на, так званому, чорному ринку праці. Закриття кордонів та негативні тенденції в економіках європейських країн, також помножених на наслідки пандемії коронавірусу, лише збільшать зворотній потік українських заробітчан додому в наступні 6-9 місяців. Водночас, ситуація із поверненням українських заробітчан вплине одразу на кілька аспектів. По-перше, посилить усі негативні фактори із безробіттям на внутрішньому ринку, адже збільшить конкуренцію, що впливатиме на ще більше зниження зарплат. По-друге, через повернення додому автоматично зменшиться обсяг валютних надходжень з-за кордону, які в попередні роки підкріплювали національну валюту та стимулювали вітчизняну економіку, особливо в регіонах. По-третє, відсутність сприятливих можливостей для розвитку бізнесу та безробіття призведе до посилення соціальної напруженості та створення різноманітних «нелегальних» бізнесів і збільшення обсягів тіньового ринку [5].

В процесі дослідження виявлено як негативні, так і позитивні наслідки впливу пандемії «COVID-19» на функціонування сучасного ринку праці. Так, ключовими негативними наслідками спалаху коронавірусу є: загроза здоров’ю українських громадян, зниження економічної активності і обмеження руху людей, затримка інвестиційних процесів, зменшення кількості робочих місць, скорочення відпрацьованих годин, звуження обсягів пропозиії робочої сили, зниження рівня зайнятості, поширення неповної та неформальної зайнятості, зростання рівня безробіття,  зниження рівня оплати праці, значні втрати доходів працівників, погіршення стану справ щодо соціального захисту населення, поява «працюючих бідних», зростання нерівності. Водночас, втрата трудового доходу населення призведе до зниження споживання товарів, послуг та робіт, що, у свою чергу, загострить проблеми ведення бізнесу та призведе до стрімкого падіння економіки в регіонах України.

Безперечно, що із введенням карантину у навчальних закладах та запровадженням низки інших заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 з 12 березня 2020 року, а з 25 березня 2020 року – запровадженням надзвичайної ситуації в Україні, багато співробітників підприємств та фірм були позбавлені можливості ходити на роботу. Перебої у роботі підприємств, незалежно від їх розміру, втрата робочих місць, значне зниження доходів наших громадян, зупинка роботи метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, припинення міжміського і міжобласного автомобільного, залізничного та авіасполучення, заставили багатьох людей набути нового досвіду – працювати з дому, скориставшись можливостями, що пропонують сучасні технології. Водночас, на регіональних ринках праці України відбулося активне зростання кількості вакансій на віддалену роботу. Отже, новою тенденцією на ринку праці в регіонах України, пов’язаною із коронавірусною хворобою «COVID-19», стало – перетворення віддаленої роботи на раптову реальність. Мабуть це ще дасть імпульс для проведення діджиталізації в службі зайнятості.

На наше переконання, в період симбіозу економічної  кризи та кризи ринку праці основними інструментами, які можуть помякшити прямі та опосередковані негативні наслідкиспалаху коронавірусної інфекції, мають стати: збереження існуючих традиційних робочих місць, створення нових, віртуальних робочих місць, на базі роботизації, автоматизації, штучного інтелекту та ІТ-технологій; підтримка зайнятості в цілому, та забезпечення умов для віддаленої роботи для всіх, хто може перейти на дану форму роботи; захист працівників на робочому місці; захист і профілактика саме робочих місць для запобігання або зменшення поширення інфекційних захворювань; посилення роботи щодо запобігання дискримінації співробітників; враховування фізіологічних та психологічних потреб працівників, підвищення їх обізнанності, впровадження практики охорони праці, інвестування в охорону здоров’я, санітарію та гігієну; розвиток навичок та підприємницької діяльності; активізація соціального діалогу; введення тимчасових заходів щодо застосування податкових пільг, які б дозволяли відтермінування виплату податків, надавали податкові знижки малому бізнесу.  

 

Список використаної літератури

  1.  Assessment of security challenges: consequences for Ukraine’s foreign policy after the elections. URL: http://icps.com.ua/en/studies-icps/foreign-policy/assessment-of-security-challenges-consequences-for-ukraines-foreign-policy-after-the-elections/ (дата звернення: 25.05.2020).
  2. 2. International Labour Organization. URL: https://www.ilo.org/global/lang–en/index.htm (дата звернення: 23.05.2020).
  3. Новый рынок труда: кого ищут украинские работодатели во время коронавирусного карантина. URL: https://tsn.ua/ru/coronavirus/novyy-rynok-truda-kogo-ischut-ukrainskie-rabotodateli-vo-vremya-koronavirusnogo-karantina-1530627.html (дата звернення: 26.05.2020).
  4. Індекс споживчих настроїв у квітні 2020 року зменшився на 6,8 п. і наразі становить 66,2. URL: https://sapiens.com.ua/ua/publication-single-page?id=123 (дата звернення: 20.05.2020).
  5. Карантин та криза: яких змін на ринку праці очікувати українцям у 2020 році. URL: https://www.slovoidilo.ua/2020/03/31/kolonka/aleksandr-radchuk/ ekonomika/karantyn-ta-kryza-yakyx-zmin-rynku-praczi-ochikuvaty-ukrayincyam-2020-roczi (дата звернення: 22.05.2020).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *