НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ПІД ЧАС ПЕРЕТИНУ МИТНОГО КОРДОНУ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ

Сторожук Олександр Володимирович,

канд. екон. наук, доцент,

доцент кафедри митної справи,

Університет ДФС України

Вибір оптимального поєднання застосовуваних заходів митного контролю щодо об’єктів та предметів контролю, а також оптимальної структури побудови митних органів та принципів їх розміщення на митній території держави багато в чому служать визначальним фактором ефективності організації митного контролю. Структурність системи забезпечується своєрідністю форм і розміщення митних органів, їх зв’язків та відносин в рамках єдиного технологічного процесу здійснення митної справи.

Аналіз сучасного стану митного адміністрування в Україні показує, що з метою скорочення транзитних витрат, підвищення адміністративної ефективності, спрощення, стандартизації та гармонізації торговельних і митних процедур, на нормативному рівні і в практиці управління митною справою необхідно розвивати такі інструменти митного адміністрування, як спрощення, стандартизація і гармонізація торгових процедур, інформаційно-комунікаційні технології для модернізації митних органів України та обміну даними, управління ризиками і пост-митний аудит, спільний митний контроль та розвиток регіонального транзиту. На додаток до цього актуальним аспектом такої діяльності є подальший розвиток «єдиного вікна», вдосконалення функціонування пунктів пропуску на кордоні Україні, скоординоване управління кордонами, вимір і моніторинг ефективності коридорів, а також надання митних переваг для добросовісних учасників ЗЕД.

Питання особливостей проведення митного контролю та шляхів його вдосконалення розглядали в своїх публікаціях Л.К. Воронова, С.Д. Герчаківський, О.П. Гребельник, О.А. Гончарук, О.Б. Дем’янюк, Н.М. Єсипчук, А.І. Крисоватий, Д.С. Олійник, В.П. Пашко, Н.В. Пігарєва.

У контексті нашого дослідження слід відмітити, що з метою гнучкого й ефективного реагування на потреби міжнародного митного співтовариства Всесвітня митна організація (ВМО) розробила набір інструментів для спрощення процедур торгівлі. До них відносяться переглянута Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська Конвенція), Інструкції з Єдиного вікна, уповноваженого економічного оператора, дослідження часу випуску та ін. Такі інструменти повною мірою відображені в Угоді Світової організації торгівлі про спрощення процедур торгівлі, прийнятій на дев’ятій Конференції міністрів Світової організації торгівлі у Балі, Індонезія, 3-7 грудня 2013 (Балійська Угода). На нашу думку, аналізована угода є важливою віхою для СОТ і світової торгівлі, оскільки актуалізує такі важливі на сьогоднішній день питання митного адміністрування, як випуск і очищення товарів, система управління ризиками, пост-митний аудит, дослідження часу випуску, уповноважений економічний оператор, взаємодія контролюючих органів на кордоні, митні формальності, єдине вікно, митний транзит та ін.

Один із напрямів удосконалення митного адміністрування полягає в зміцненні митного контролю на етапі після випуску товарів. Пост-митний аудит як механізм митного контролю почали впроваджувати в діяльність вітчизняної митниці після його закріплення у Митному кодексі Україні в 2002 році. Важливість пост-митного аудиту зросла з прийняттям оновленого Митного кодексу Україні в 2012 році, в результаті чого були розширені права і обов’язки посадових осіб, які здійснюють митний контроль після випуску товарів: а) вимагати додаткову інформацію від учасників ЗЕД, отримання доступу до бази даних; б) доступ, експертиза та накладення пломб на приміщення і склади; с) за необхідності – отримання звіту про порушення, повторне проведення аудиту після випуску, експертиза товарів, випущених у вільний обіг та ін. [4].

Так, при дослідженні питання вдосконалення митного контролю в контексті інтегрованого управління кордоном в автомобільних пунктах пропуску Україні були виявлені наступні проблеми:

  • відсутні правові норми, які регулюють порядок взаємодії між органами, що здійснюють державний контроль на кордоні. Виходячи з цього, виникають складнощі в пунктах пропуску при імпорті товарів, зростають витрати учасників ЗЕД;
  • діяльність кожного контролюючого органу на кордоні регулюється окремими правовими актами, відомчими розпорядженнями, які не гармонізовані в частині інтегрованого управління кордоном;
  • організаційно-технічне управління автомобільними пунктами пропуску в частині життєзабезпечення та діяльності контролюючих служб децентралізоване (розміщення персоналу, технічне оснащення, послуги зв’язку, комунальні послуги, забезпечення режиму діяльності автомобільних пунктів пропуску та ін.);
  • відсутність єдиної технологічної схеми державного контролю в автомобільних пунктах пропуску. Як наслідок – посадові особи контролюючих органів застосовують увесь арсенал засобів контролю, дублюючи функції інших служб.

Спираючись на міжнародний досвід митного адміністрування, сформулюємо рекомендації щодо вдосконалення митного контролю під час перетину митного кордону автомобільним транспортом.

По-перше, з метою спрощення митних операцій потрібне вдосконалення законодавства в частині скорочення переліку документів, необхідних для митного оформлення та регламентації порядку застосування системи управління ризиками при митному оформленні товарів і транспортних засобів, що ввозяться на митну територію країни.

По-друге, потребує подальшого вдосконалення інститут попереднього інформування про товари та транспортні засоби, що ввозяться на митну територію Україні.

З метою спрощення митних процедур та вдосконалення митного контролю ввезених товарів необхідно створити ефективний організаційно-правовий інструмент (національну програму уповноважених економічних операторів (УЕО)), що становить сукупність взаємопов’язаних заходів, дій, механізмів і спрямований на регулювання митних правовідносин шляхом організації безпечного ланцюга поставки товарів, учасниками яких є митні органи, інші контролюючі органи державної влади, а також особи, які претендують на застосування митних переваг (спеціальних спрощень) під час здійснення зовнішньоторговельної діяльності.

Також очевидною є необхідність подальшого розвитку науково-методичного апарату стосовно спільного митного контролю, який здійснюється в пунктах пропуску на українському кордоні. На нашу думку, напрямками вдосконалення спільного митного контролю є:

  • вдосконалення процедур прикордонного контролю, тісна координація зусиль у сфері митного адміністрування між митницями двох країн, скорочення часу митного оформлення товарів і транспортних засобів;
  • зростання ефективності митного оформлення та митного контролю, створення більш прозорої для учасників ЗЕД системи митного контролю та оформлення;
  • спрощення митних процедур, включаючи процедуру митного транзиту, обладнання митниць необхідними засобами митного контролю, покращення середовища контролю для товарів і транспортних засобів;
  • запровадження використання гармонізованого маніфесту в пунктах пропуску на кордоні;
  • розширення обміну інформацією між митними органами України та суміжних країн, уніфікація процедур щодо забезпечення дотримання митного законодавства;
  • взаємне визнання результатів митної перевірки, проведеної митними органами Україні та суміжних країн, наприклад, за допомогою створення системи повідомлення про результати інспектування, які будуть взаємно визнаватися й використовуватися на регулярній основі;
  • організація попередньої подачі маніфестів в електронній формі.

На сьогоднішній день митні органи відчувають потребу в єдиній методології вибору об’єктів контролю на основі аналізу інформаційних ресурсів за обраними показниками, які характеризують діяльність учасника ЗЕД. Для кожної категорії осіб необхідно розробити унікальні методики вибору об’єктів митного контролю після випуску товарів із визначенням показників митного декларування, моніторингу їх вагових коефіцієнтів, встановленням коефіцієнтів пріоритетності для вибору об’єктів митного контролю після випуску товарів.

Як відомо, діяльність митних підрозділів на кордоні регулюється політикою в галузі митного контролю, очищення і транзиту. Залежно від того, яким чином дані питання вирішуються в конкретній країні, в пунктах перетину кордону можуть виникати черги і затримки, які негативно впливають на міжнародну торгівлю, або може бути організовано швидкий та безпечний перетин кордону. Неефективність діяльності та застарілі митні процедури не лише ускладнюють стягування зборів і провокують ризики у плані безпечного ланцюга поставки товарів, але й створюють бар’єри у міжнародній торгівлі.

У сучасних умовах розвитку зовнішньоторговельних відносин ДМС України здійснює серйозну й ефективну роботу з удосконалення митного контролю. На нашу думку, результати цієї роботи будуть мати позитивні наслідки та перспективи за умови врахування окреслених нами пріоритетів.

Список використаної літератури

  1. Зыблева Т. Доверяй, но проверяй. Таможня, 2014. № 3. С. 613.
  2. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/995_643 (дата звернення: 12.05.2020).
  3. Справочник ОБСЕ-ЕЭК ООН, 2012. 134 с.
  4. Сторожук О.В., Гребельник О.П. Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності: навчальний посібник. Ірпінь: Університет ДФС України, 2018. 554 с.
  5. Угода СОТ про спрощення процедур торгівлі. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/981_053 (дата звернення: 14.05.2020).
  6. ATF Implementation Guidance. Border agency cooperation, 2017. Art. 8. Р. 2330.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *