КОМПЛЕКСНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ БОЙОВОГО ХОРТИНГУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЗОВНІШНЬОЇ АГРЕСІЇ

Єрьоменко Едуард Анатолійович,

канд. пед. наук, професор кафедри спеціальних

 дисциплін та організації професійної підготовки

факультету підготовки, перепідготовки

та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції,

Заслужений працівник фізичної культури і спорту України,

майстер спорту України міжнародного класу,

 Заслужений тренер України,

 Університет ДФС України

Системний характер агресії Російської Федерації та породжені нею виклики національній безпеці України Військова інтервенція Росії до Криму призвела до повної окупації території Автономної Республіки Крим, захоплення на ній адміністративних установ та стратегічних об’єктів, українських військових частин та прикордонних застав з наступною вимушеною евакуацією їх особового складу, заволодіння їх майном та об’єктами інфраструктури. Самопроголошений маріонетковий «уряд» зімітував проведення референдуму щодо самовизначення Криму, грубо порушивши при цьому Конституцію України, Конституцію АРК, закони України та загальновизнані міжнародні правові норми, права і свободи громадян України, що проживають на території Криму [2].

Незважаючи на те, що заздалегідь сплановані та сфальсифіковані результати кримського референдуму невизнані переважною більшістю держав світу – членами ООН та авторитетними міжнародними організаціями, президент Росії, Державна Дума РФ, російський уряд поспішно визнали його результати та прийняли рішення про перетворення Криму й Севастополю в суб’єкти Російської Федерації. Водночас, Росія продовжує кампанію інспірування сепаратистських та проросійських заворушень у регіонах Сходу та Півдня України, в яких приймають участь та відіграють керівну роль добре оснащені розвідувально-диверсійні підрозділи [1]. При цьому у безпосередній близькості від українського кордону на території РФ та в анклаві Придністров’я сконцентровано значні угруповання Збройних Сил РФ та військової техніки, достатні для повномасштабного військового вторгнення у зазначені регіони [8].

Своїми діями Росія грубо порушила умови Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум 1994 р.) та цілу низку як двосторонніх, так і багатосторонніх міжнародних угод. Усі ці дії супроводжуються надзвичайно агресивною риторикою з боку Президента Росії, російського уряду та депутатів Державної думи РФ, які не визнають легітимності нинішньої української влади та не виключають можливості застосування Збройних Сил РФ для захисту інтересів російськомовного населення України, які, начебто, там порушуються [3].

Під час подій кінця листопада 2013 р. – лютого 2014 р. громадянське суспільство реально довело, що воно здатне виступати надійним гарантом незворотності демократичних перетворень в Україні. Цей безпрецедентний досвід та аналіз подальшого перебігу суспільно-політичних процесів дає підстави розглядати громадянське суспільство в Україні як вагомий суб’єкт протидії зовнішній агресії та забезпечення національної безпеки [1; 2].

Внаслідок здійснення комплексу мобілізаційних заходів відбувається суттєве кількісне зростання особового складу ЗС України, інших силових структур. У зв’язку з цим актуалізуються питання навчання його військовій справі, закріплення навиків володіння зброєю, військовою технікою та індивідуальними засобами захисту. До їх вирішення доцільно залучати представників чисельних громадських об’єднань бойового хортингу, офіцерів запасу, учасників бойових дій, спецпризначенців, військово-спортивних товариств, асоціацій власників стрілецької зброї, козацького руху [4; 5; 6].

Також заслуговують на увагу ініціативи громадськості щодо поновлення викладання у загальноосвітніх середніх школах, інших навчальних закладах повноцінного курсу початкової військової підготовки та відновлення мережі військових кафедр у закладах вищої освіти. В Україні існують організації бойового хортингу, які можуть проводити не тільки відбір молоді до війська, а й початкову військову підготовку. В методиках тренувальної діяльності з бойового хортингу містяться ефективні засоби щодо поліпшення функціональної підготовленості військовослужбовців і правоохоронців, які здійснюють службово-бойові завдання в зоні проведення Операції об’єднаних сил на Сході України.

Розвиток фізичних якостей військовослужбовців та працівників правоохоронних органів – це зовнішній результат їхньої фізичної культури та розуміння основ здоров’я [3; 4]. При підготовці військових, спецпризначенців, співробітників правоохоронних органів у процесі їх трудової діяльності бойовий хортинг [4; 5] розглядається як найважливіший засіб тренування і виховання,що гармонійно поєднує в собі професійно-прикладні навички ведення бойових дій проти агресора, духовне багатство, патріотичну свідомість, моральну чистоту і фізичну досконалість. Тому вплив такої підготовки на становлення особистості військового та працівника правоохоронних органів неоднозначний. Поза всяким сумнівом, головним засобом виховання фізичних якостей співробітників є засоби і методи бойового хортингу. В процесі занять бойовим хортингом загартовується воля, характер,вдосконалюється вміння управляти собою, швидко і правильно орієнтуватися в різноманітних складних ситуаціях, своєчасно приймати рішення, розумно ризикувати або утримуватися від ризику.

Підготувати добре розвинених у фізичному плані, координованих, а також що володіють високим ступенем психічної стійкості, рішучих і сміливих співробітників правоохоронних органів, службовців військових підрозділів, які здатні успішно діяти в складній,швидкоплинній, насиченій небезпечними і критичними ситуаціями обстановці при захисті державного кордону України, затриманні та знешкодженні озброєних злочинців, – таким є одне із головних завдань фізичної і психологічної підготовки засобами бойового хортингу [6].

Таким чином, фізична і психологічна підготовка у процесі опанування прийомами бойового хортингу формує у військовослужбовця, співробітника правоохоронних органів настільки необхідну йому в службовій діяльності впевненість у собі, в своїх силах. Результативність різних видів військово-професійної діяльності особливо залежить від спеціальної фізичної підготовки, яка формується попередньо шляхом систематичних занять бойовим хортингом, фізичними вправами, які адекватні в певному відношенні вимогам, що пред’являються до функціональних можливостям організму професійною діяльністю та її умовами [7].

Службово-бойові завдання військовослужбовців і представників підрозділів правоохоронних органів істотно відрізняються від діяльності співробітників звичайних професій, адже першочерговим у професійній підготовці особового складу бойових підрозділів є забезпечення специфічної фізичної і психологічної готовності до ефективного виконання своїх обов’язків щодо забезпечення національної безпеки держави в період зовнішньої агресії проти України.

Співпраця Національної федерації бойового хортингу України, органів державної влади з громадськістю щодо протидії та припинення діяльності організацій антидержавного, сепаратистського спрямування. В умовах зовнішньої агресії особливо актуалізується необхідність протидії підривній діяльності на території України об’єднань та організацій, яка містить всі ознаки зазіхань на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини. Згідно з чинним законодавством (Конституція України (ст. 37), Закон України «Про громадські об’єднання» (ч. 1 ст. 4 та п. 2 ч. 1 ст. 25), діяльність таких громадських об’єднань повинна бути негайно припинена за рішенням суду про їх заборону (примусовий розпуск).

Водночас, організатори, керівники та активісти вказаних об’єднань мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності, зокрема, згідно Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України)» від 8 квітня 2014 р. Цим законом збільшено строки позбавлення волі за вчинення найтяжчих злочинів проти основ національної безпеки України (зміни внесено до статей 110, 111, 113, 114, та 279 Кримінального кодексу) та доповнено Кримінальний кодекс новою статтею 114-1, яка встановлює відповідальність за перешкоджання в особливий період законній діяльності ЗС України та інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства [8].

Заслуговує також підтримки громадська ініціатива щодо прийняття змін до Закону України «Про громадянство України», згідно яких особи, участь яких в акціях, спрямованих на загрозу суверенітету України, була доведена судом, можуть бути позбавлені українського громадянства. Для виявлення фактів і проявів такої протиправної діяльності, збору інформації та подання відповідних позовів до суду Міністерству юстиції України, Генеральній прокуратурі України, СБУ, правоохоронним органам варто діяти у тісній співпраці з патріотично налаштованими громадськими організаціями і спілками. З цією метою вважаємо за доцільне створення спеціальної моніторингової мережі, у роботі якої приймали б участь громадські об’єднання, незалежні аналітичні центри, ЗМІ, блогери, спільноти соціальних мереж та окремі громадяни.

На нашу думку існує обґрунтована необхідність в організованому впровадженні та імплементації на всеукраїнському рівні національного професійно-прикладного виду спорту України бойового хортингу у систему підготовки військовослужбовців і правоохоронців як одного з ефективних навчально-підготовчих засобів щодо забезпечення національної безпеки України в умовах зовнішньої агресії як під час активних бойових дій, так і у моменти гібридного інформаційного та всебічного протистояння.

Список використаних джерел

  1.  Бухтіяров О.А. Проблеми українського законодавства щодо правового регулювання Організації Об’єднаних Сил. Правовий журнал «Legeasi Viata», 2019. С. 42–47.
  2.  Грищук В.Л. Спеціальний податково-правовий статус митних органів як суб’єктів контролю. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2014. Вип. 22. Ч. 2. Т. 2. С. 179-182.
  3.  Єрьоменко Вероніка. Профілактика основних стоматологічних захворювань у спортсменів бойового хортингу дитячо-юнацького віку. Теорія і методика хортингу : зб. наук. праць / ред. кол.: Бех І. Д. (голова) та ін.. К. : Паливода А.В., 2017. Вип. 7. С. 38-47.
  4.  Єрьоменко Е.А. Виховання фізичної культури та основ здоров’я школярів у процесі занять бойовим хортингом. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія №15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. праць. К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2019. Вип. 10 (118) 19. С. 49-56.
  5.  Єрьоменко Е. А. Значимість цінностей фізичної культури та основ здоров’я для школярів і курсантів, які займаються бойовим хортингом. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) : зб. наук. праць. К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2019. Вип. 11 (119) 19. С. 71-79.
  6.  Єрьоменко Е. А. Навчальна програма з бойового хортингу для учнів 1–11 класів закладів загальної середньої освіти : навч.-метод. посіб. К.: Паливода А.В., 2020. 280 с.
  7. Єрьоменко Е.А. Формування цінностей здорового життя учнівської молоді засобами хортингу : монографія. К.: Паливода А.В., 2019. 608 с.
  8. Чмелюк В.В. Система суб’єктів державного захисту економічних інтересів держави. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). 2018. Вип. 1-2. С. 122-128.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *