НЕТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ПРОДУКЦІЄЮ З ДЕРЕВИНИ

Кушніренко Оксана Миколаївна,

канд. екон. наук, доцент, старший науковий

співробітник відділу промислової політики

Зарудна Ольга Станіславівна,

молодший науковий співробітник відділу промислової політики,

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

Формування ефективного механізму захисту національних виробників в умовах короновірусної кризи є питанням № 1 сьогодні. Адже умови жорсткої ізоляції країн, закриття кордонів та введення додаткових правил безпеки вимагають реалізації ефективних інструментів нетарифного регулювання в рамках обмежень міжнародних зобов’язань. Особливо це важливо для тих сфер виробництва, які наперекір всім умовам показують економічне зростання та експортну орієнтацію. Зокрема мова йде про деревообробну промисловість.

Ця сфера виробництва має унікальний приклад впливу державного менеджменту. Експорт лісу з України знаходиться під мораторієм, введеним у 2015 році (поширення на всі породи деревини – з 1 січня 2017 року) задля збереження ресурсів для внутрішніх виробників. Такий захід держави викликав неоднозначну реакцію як з боку лісокористувачів, так і деревообробників.

До введення мораторію Україна була одним із найбільших експортерів колод хвойних порід в Європу, а за показниками експорту цієї продукції в світі займала п’яте місце у 2014 р. За 2009 – 2014 роки експорт хвойних колод зріс більш ніж в два рази і досяг рекордного показника в 3,1 млн. м3, що відповідав 38% офіційного обсягу лісозаготівель в країні. З 2,7 млн м3 колод хвойних порід, що експортувала Україна в 2015 р., майже 90% експортувалися до Румунії, Китаю і Туреччини. Румунія була основною країною призначення (47% від загального обсягу поставок колод хвойних порід України в 2015 р.).

Все змінилося з моменту дії мораторію на експорт необробленої деревини: відбуваються позитивні зміни в структурі експорту деревообробної промисловості. За даними Держстату України, частка експорту лісоматеріалів необроблених, деревини паливної та вугілля деревного, що є продукцією з низьким ступенем обробки, значно скоротилась та становила 22% у 2016 р. порівняно з 32% у 2014 р. в структурі експорту деревообробної промисловості. Натомість частка експортних надходжень від реалізації продукції з високим ступенем переробки (лісоматеріали оброблені, фанера та шпон, плити ДВП і ДСП та інші вироби з деревини) зросла на 10% в 2016 р. порівняно з 2014 р.

Покращення ситуації із забезпеченням вітчизняною сировиною українського виробника знизило імпортну залежність галузі:

– у виробництві групи товарів «Оброблення деревини та виробів з неї» зниження склало 26% у 2019 р. порівняно з 2010 р. Водночас експортна орієнтація виробництва деревини та виробів з неї залишається досить високою – 95% у 2019 році. До того ж, галузь почала відновлювати свої позиції на внутрішньому ринку. Зокрема, частка вітчизняних меблів у структурі роздрібного товарообороту протягом 2015 – 2018 років зросла з 42,1 до 48,3%;

 – у виробництві групи товарів «Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів» імпортозалежність хоч і скоротилася на 25%, проте залишається досить вагомою – 47,3% у 2019 році. Це пояснюється відсутністю забезпечення підприємств первинним волокном українського виробництва, що змушує більшість підприємств імпортувати целюлозну сировину, та недостатнім рівнем (лише 50%) збору вторинної сировини (макулатури) для виробництва більш дешевого паперу.

Втім, з точки зору імпортозаміщення такий захід нетарифного регулювання міжнародної торгівлі продукцією з деревини виявився доволі ефективним. В Україні почався бум відкриття великих деревообробних підприємств. Найяскравіші його приклади – фабрика «Українські лісопилки» потужністю 300 тис. м3 на рік, Коростенський завод МДФ, з новою технологічною лінією потужністю підприємства до 1 млн м3 на рік, ТОВ «Екогран» потужний виробник пеллет.

Торговельна політика ЄС націлена на збалансування інтересів та створення сприятливих умов для всіх учасників ринку: експортерів, імпортерів, виробників та споживачів товарів і послуг. Саме тому, в правилах СОТ передбачені можливості країн-членів СОТ вживати заходи, що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання. Ось чому Україна ухвалює закон № 2531-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» від 06.09.2018р., яким додатково до діючої заборони експорту, було передбачено обмеження внутрішнього споживання необробленого лісу та посилено відповідальність за незаконну вирубку та експорт лісу.

Таким чином, реалізація стратегічної мети зі скорочення експорту необроблених лісоматеріалів і розвитку всередині країни глибокої переробки деревини неможлива без формування дієвої системи нетарифних торговельно-захисних заходів для переробників деревини.

Враховуючи те, що в Україні не існує чіткого регулювання ринку деревообробної сировини, яке захищає національного виробника, мораторій на експорт необробленої сировини не можна скасовувати. Тому що, в умовах, коли ринок необробленої деревини в Україні законодавчо не врегульований та корумпований, коли переробникам не вистачає сировини навіть в умовах дії мораторію, а українські виробники, які платять податки і соціальні внески не мають жодних переваг перед експортерами сировини, мораторій є єдиним інструментом, що може хоч якось забезпечити їх сировиною для виробництва.

Натомість необхідна розробка і реалізація системи програмних заходів щодо впровадження інших нетарифних торговельних інструментів, що сприятимуть розвитку національних виробників в деревообробній сфері з подальшим виходом на міжнародні ринки. Формування цілісного механізму захисту національних виробників в деревообробній сфері сприятиме збільшенню внутрішньої доданої вартості, і тим самим створюючи додатковий національний дохід та забезпечуючи зайнятість, стимулюватиме іноземних інвесторів використовувати вітчизняну деревну сировину, локалізуватись та надавати сучасні технології, і таким чином сприятиме проведенню модернізації вітчизняної деревообробної промисловості.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *