ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРУВАННЯ ПДВ НА ЕЛЕКТРОННИХ ТОРГАХ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕЙШЛИ У ВЛАСНІСТЬ ДЕРЖАВИ ЗА ПОРУШЕННЯ МП

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1050 затверджено Порядок реалізації товарів на митних аукціонах, редукціонах (далі – Порядок). Дія цього Порядку поширюється на товари, зазначені у частинах першій, четвертій – шостій статті 243 Митного кодексу України (далі – Читати далі …

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ: ДОСВІД ЛИТВИ

Розвиток інформатизації та модернізації органів державної влади в Україні вимагає більшої мобілізації всіх сфер управлінської діяльності, не є виключенням і митні органи. Система митних органів вирішує складні завдання щодо захисту національних інтересів та безпеки у зовнішньоекономічних відносинах. Високий рівень організації інформаційного забезпечення полегшує обмін даними між митними органами та їх підрозділами; забезпечує можливість вчасно отримувати інформацію про суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які порушують митне законодавство, а також забезпечити проведення моніторингу митного оформлення та митного контролю.

ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СПРАВИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила коронавірус пандемією. Це стало справжнім викликом для Всесвітньої митної організації (далі – ВМО), реакція якої була наступною:

МИТНА КОМПОНЕНТА ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

Розвиток України як суверенної держави передбачає постійний захист національних інтересів. Сьогодні, в умовах загрози нової глобальної економічної кризи, спричиненої поширенням коронавірусної інфекції COVID-19, актуалізується необхідність розроблення відповідної державної стратегії з її деталізацією у вигляді планів, а також забезпечення високого рівня відповідальності за їх подальшу реалізацію на усіх рівнях. Здійснення державної митної політики як складової частини державної економічної політики, удосконалення існуючих процедур здійснення митного контролю, налагодження процесів інституціонального оновлення та розвитку функціональної спроможності виконання покладених завдань на митні органи,також вимагають стратегічного плану дій. Проте, на разі митна система свідомо чи неусвідомлено залишається недореформованою та розбалансованою, що актуалізує необхідність посилення саме цієї компоненти в контексті забезпечення економічної безпеки держави у глобалізаційному вимірі.

ГНУЧКЕ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МАКРО-, МЕЗО- ТА МІКРОРІВНЯ

Системи економічної безпеки макро-, мезо- та мікрорівня потребують на сьогодні нових підходів до практичної їх реалізації та обумовлюють актуальність досліджень інструментального забезпечення безпекоорієнтованого управління. Стандартизовані підходи з жорсткою регламентацією процесів і процедур не здатні в сучасних умовах забезпечити менеджмент необхідним переліком альтернатив у прийнятті управлінських рішень. Саме тому все більшої уваги заслуговує гнучке управління не лише окремими суб’єктами господарювання, а й цілими економічними системами національної економіки

ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ В УКРАЇНІ

В останні роки судово-правова реформа, яка відбувається в Україні, передбачає суттєві зміни в системі правоохоронних органів. Ідея створення єдиного органу, на який буде покладена функція досудового розслідування більшості кримінальних правопорушень, не один раз виникала у законодавців, однак тільки в останні роки почала реалізовуватись на практиці. Найбільше складностей як у законодавця, так й у інших учасників правовідносин, що пов’язані зі сферою протидії злочинності та захистом інтересів окремих осіб та держави в цілому, виникає саме у зв’язку із функціонуванням новостворених суб’єктів правоохоронної діяльності.

ОСОБЛИВОСТІ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

Існуючі нині механізми державного фінансового контролю в державі не сприяють зростанню ефективності та результативності витрачання коштів державного бюджету, які розподіляються на певні напрями, адже вони передбачають здійснення лише перевірки додержання чинного законодавства, фіксацію фактів порушення та накладання штрафних санкцій на порушників фінансової дисципліни. Проте такий контроль може бути ефективним тільки за умов проведення комплексного та системного аналізу діяльності суб’єкта, який перевіряється, і тих чинників, які призвели до порушення.