СПЕЦІАЛЬНИЙ РЕЖИМ ОПОДАТКУВАННЯ ТЕХНОПАРКІВ В УКРАЇНІ ЯК СКЛАДОВА СТИМУЛЮВАННЯ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ТА ЗАГРОЗ, СПРИЧИНЕНИХ ПОШИРЕННЯМ КОРОНАВІРУСУ COVID-19

Сьогодні, можливо, як ніколи гостро постає питання задіяння податкової системи не лише з фіскальною метою, а й використання її потенціалу як важливого інструмента регулювання й стимулювання соціально-економічних процесів. Після закінчення пандемії, спричиненої поширенням коронавірусу COVID-19, як стверджують експерти й вчені, світ зміниться і ці зміни вплинуть на залучення інвестицій, які стануть менш доступними і це значно підвищить конкуренцію щодо їхнього отримання. Тому надзвичайно актуальним для нашої держави є використання інвестиційних податкових стимулів, яке сприяло швидкому економічному зростанню таких країн, як Республіка Корея, Малайзія, Ірландія, Тайвань, Сінгапур.

ПОДАТКОВІ СПОРИ:ОСОБЛИВОСТІ КЛАСИФІКАЦІЇ

Податкові спори є об’єктивним явищем в будь-якій податковій системі. На їх кількість, збільшення чи зменшення, впливає багато факторів, серед яких – нестабільне податкове законодавство, правова культура суспільства, фаховий рівень представників контролюючих органів, бажання платників податків добросовісно та своєчасно виконувати свої податкові зобов’язання тощо.

ДІЯЛЬНІСТЬ МИТНИХ ОРГАНІВ КАНАДИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

На сьогодні, в умовах зростання обсягів контрабанди та інших митних правопорушень, виникає потреба вдосконалення сучасних засобів, прийомів і методів, які сприяють більш повному й швидкому виявленню, розкриттю та розслідуванню злочинів. Досліджуючи досвід діяльності зарубіжних митних органів при здійсненні оперативно-розшукових повноважень окремої уваги заслуговує аналіз діяльності Агентства прикордонних служб Канади (далі – Агентство). Вказане Агентство є основним органом, який забезпечує безпеку в сфері митної справи Канади, яке було створено в 2005 році після значної кількості перетворень інших органів, за допомогою реорганізації Агентства митниці і збору доходів. На створення служби було отримано схвалення королеви Великобританії та прийнятий «Закон про агентство прикордонних служб Канади», який був затверджений 11 березня 2005 року [1].

ЗАВДАННЯ МИТНИЦІ У КОНТЕКСТІ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Економічний добробут та соціальна злагода у суспільстві є основними прагненнями держав упродовж усієї історії людства, та все ж особливого змісту та значення набули вони в останні десятиліття. Спільність прагнень у економічній та соціальній площині підкреслюється прийняттям відповідних міжнародних документів, які визначають основні пріоритети розвитку. Такі спільні завдання узагальнено у вигляді цілей сталого розвитку, котрі було ухвалено в підсумковому документі Саміту ООН з прийняття порядку денного у сфері сталого розвитку на період після 2015 року у Нью-Йорку у вигляді Резолюції Генеральної асамблеї ООН № 70/1 від 25.09.2015 р. «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 року» [1].

ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВІ ПОВНОВАЖЕННЯ МИТНИХ ОРГАНІВ: ДОСВІД РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА

Митна Служба Республіки Польща (Służba Celna Rzeczypospolitej Polskiej) наділена рядом функцій, котрі можна умовно об’єднати у три блоки: фіскальний, захисний, контрольний. Найменшим за обсягом є блок фіскальних функцій, а найбільш об’ємним – захисних функцій. При цьому необхідно наголосити на мультиоб’єктності захисних функцій: із їх змісту випливає, що при реалізації даного функціоналу Митна Служба Республіки Польща спрямовує свою діяльність і на захист державних інтересів (захист від торгівлі товарами, котрі негативно вплинуть на конкуренцію в країні, не відповідають державним стандартам або термін придатності котрих скінчився), і суспільних (захист від проникнення на ринок товарів, що загрожують національній безпеці або життю й здоров’ю громадян), і довкілля (захист від проникнення у природне середовище небезпечних речовин та мікроорганізмів;від незаконного обігу видів, що зникають, флори і фауни), й індивідуальних (протекція від порушення прав інтелектуальної власності, торговельної марки, патентних прав).

ОСОБЛИВОСТІ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ТОВАРІВ, ЩО РЕЕКСПОРТУЮТЬСЯ З УКРАЇНИ

Відповідно до положень статті 85 Митного кодексу України (далі – МКУ) реекспорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) [1].

УКРАЇНА ТА СОТ: СПІВРОБІТНИЦТВО В РАМКАХ СПРИЯННЯ МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ

Вже понад 10 років Україна є членом світової організації торгівлі, що дало змогу встановити чіткі правила гри на світовому ринку з країнами-членами СОТ, на які припадає понад 98% світової торгівлі. Членство в СОТ – це системний фактор подальшого розвитку національної Читати далі …

СТРАТЕГІЧНЕ КЕРІВНИЦТВО У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВМО ЯК ОСНОВА ПОБУДОВИ «ЦИФРОВОЇ МИТНИЦІ»

Всесвітньою митною організацією у червні 2018 року було оприлюднено Strategic leadership in information technology – Стратегічне керівництво у сфері інформаційних технологій (далі – СК), в якому міститься рекомендації щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій в митних органах. Структурно СК складається з 4 глав та одного додатку [1].

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ: ДОСВІД ЛИТВИ

Розвиток інформатизації та модернізації органів державної влади в Україні вимагає більшої мобілізації всіх сфер управлінської діяльності, не є виключенням і митні органи. Система митних органів вирішує складні завдання щодо захисту національних інтересів та безпеки у зовнішньоекономічних відносинах. Високий рівень організації інформаційного забезпечення полегшує обмін даними між митними органами та їх підрозділами; забезпечує можливість вчасно отримувати інформацію про суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які порушують митне законодавство, а також забезпечити проведення моніторингу митного оформлення та митного контролю.

ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СПРАВИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила коронавірус пандемією. Це стало справжнім викликом для Всесвітньої митної організації (далі – ВМО), реакція якої була наступною: